Ритм (архітектура)

Ритм (від грец. ῥυθμός — розмірність, узгодженість) — закономірне чергування повторюваних елементів (частин) архітектурної форми з можливою зміною властивостей цих елементів.

Ритм. Ритмічні ряди на фасаді дерев’яного будинку в Стародавньому Єгипті: саркофаг у вигляді будинку
Ритмічні ряди на фасаді Капітолійського музею у м. Римі

Ритмічні закономірності повсюдно наявні в живій природі й звідти запозичені людиною для застосування у сфері мистецтва й архітектури. Повторюваними елементами — носіями ритму в окремих спорудах є вікна, двері, арки, простінки, пілони, колони, напівколони, пілястри, лопатки, балкони, еркери, архітектурні деталі тощо, а також окремі частини споруди — ризаліти, портики, лоджії, однотипні секції в секційному будинку. У забудові вулиць, площ, містобудівних утворень повторюваними елементами, що створюють ритмічну послідовність, є будинки і споруди, прийоми розпланування, елементи благоустрою та озеленення, малі архітектурні форми тощо.

Ритм може бути:

  • простим, або метром — повторенням ідентичних елементів (частин) з однаковими інтервалами (колони в античному грецькому храмі, панелі в панельному будинку);
  • складним — зі збільшенням чи зменшенням інтервалів між елементами і зміною ступеня складності та/або розмірів самих елементів.

Складний ритм створює ілюзію руху архітектурної форми, тобто надає їй динамічності.

Метр як простий ритм при візуальному сприйнятті його у перспективі перетворюється на складний ритм, оскільки його елементи і проміжки між ними зменшуються з віддаленням від глядача.

В одній архітектурній формі можуть поєднуватися два чи декілька ритмічних рядів, що складаються з різних елементів з неоднаковими проміжками між ними (фасад Капітолійського музею у м. Римі — див. Капітолійський ансамбль у Римі).

Закономірності створення ритмічних композицій використовують в архітектурі усіх цивілізацій із найдавніших часів. Ритм є сильним засобом упорядкування архітектурної форми: він робить її зрозумілою і комфортною у сприйнятті пересічної людини. Як об’єктивна властивість архітектурної форми ритм є важливим і незамінним засобом архітектурної композиції.

Література

  1. Мардер А. Ритм // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 255.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 361.

.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ритм (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ритм (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.11.2023


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶