Приділ

Приділ дерев’яної Троїцької церкви в Черкаському Бишкині

Приді́л, бічний вівтар — невелика прибудова з південного чи північного боку до православного храму або спеціально виділена частина його, що має додатковий вівтар з престолом та іконостасом для окремих богослужінь.

Приділи уможливлюють відправу літургії в храмі більш ніж один раз на день. Їх влаштовували на честь окремих святих, церковних свят, ікон, у тому числі місцевих, у пам’ять про знищені й не відбудовані церкви. У мурованих соборах Давньої Русі відомі з 11 ст. (Спасо-Преображенський і Борисоглібський собори в Чернігові). Приділи влаштовували також у бічних навах (Софійський собор у Києві), пізніше — на хорах (Успенський собор у Полтаві), в західній частині біля нартексу. Приділи були в мурованих і дерев’яних храмах (Троїцька церква в Черкаському Бишкині). Вони здебільшого безстовпні (без внутрішніх опор), з апсидою, що виступає назовні, увінчані склепінням, або куполом чи верхом.

Література

Вечерський В. Приділ, бічний вівтар // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 231.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 342–243.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 119.