Спарро, Павло Іванович

Спарро́, Павло́ Іва́нович (1814, м. Санкт-Петербург, тепер РФ — після 1887, місце смерті невідоме) — архітектор, представник історизму, автор низки споруд у м. Києві.

Надбудований четвертий ярус дзвіниці Софійського собору в м. Києві

Спарро, Павло Іванович
Народження	1814
Місце народження	Санкт-Петербург
Смерть	після 1887
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна
Місце діяльності	архітектура
Традиція/школа	історизм

Життєпис

Народився в сім’ї віце-консула Сполучених Штатів Америки у м. Санкт-Петербурзі. 1824–1836 навчався у Санкт-Петербурзькій (Імператорській) Академії мистецтв (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна), отримавши по закінченні атестат 1-го ступеня. Учень В. Беретті. Разом з ним 1837 переїхав до м. Києва, де спершу працював його помічником на спорудженні будинку Київського (Імператорського) університету Святого Володимира. Від 1838 до 1860-х працював київським єпархіальним архітекторм, від 1860-х — архітектором Києво-Печерської лаври. Виконував також приватні замовлення до 1887. Подальшу долю не з’ясовано.

Діяльність

Працював у різних напрямах загальної стилістики історизму: неовізантійському, російсько-візантійському стилях, неоренесансі, необароко тощо. Спеціалізувався на проєктуванні утилітарних монастирських будівель та житлових будинків. Брав участь у проєктуванні та спорудженні Володимирського собору в Києві 1860–1865. Будував за власними проєктами корпуси келій, готелів для прочан, лікарень та господарських служб, перебудовував, надбудовував наявні споруди у київських монастирях: Софійському, Михайлівському Золотоверхому, Видубицькому Михайлівському, Братському Богоявленському, Флорівському Вознесенському, Києво-Печерській лаврі, Китаївській пустині. Виконав реконструкцію Старого академічного корпусу Києво-Могилянської академії 1863–1864. Серед цих робіт найяскравішою є надбудова 4-го ярусу дзвіниці Софійського монастиря (у співавторстві з Ф. Солнцевим).

Решта монастирських споруд авторства Спарро лапідарні й невиразні, з мінімумом архітектурних деталей і декору на фасадах. Завдяки цьому вони утворюють гармонійне архітектурне середовище, на тлі якого контрастно вирізняються провідні монастирські споруди — храми й дзвіниці, здебільшого в стилі українського бароко. Таке бережне ставлення до архітектурної спадщини України доби Гетьманщини (17–18 ст.) загалом нехарактерне для архітекторів Російської імперії другої половини 19 ст. Спарро створив чимало житлових будинків в історичному центрі міста: прибуткові будинки, особняки, флігелі в садибах тощо.

Серед численних творів у м. Києві найвизначніші:

Тепла церква на честь ікони Казанської Божої Матері у Флорівському Вознесенському монастирі 1841–1844;
Братський корпус у Китаївській пустині 1843–1844;
Братський корпус у Видубицькому Михайлівському монастирі 1846;
корпус келій на Ближніх печерах Києво-Печерської лаври 1847;
надбудова 2-го поверху економічного корпусу Києво-Печерської лаври 1848;
надбудований 4-й ярус дзвіниці Софійського собору (у співавторстві з Ф. Солнцевим) 1851–1852;
надбудова 2-го поверху друкарні Києво-Печерської лаври 1851–1856;
особняк Берестовських на вул. Софійській 1853;
корпус келій у Михайлівському Золотоверхому монастирі середини 19 ст.;
Троїцька цвинтарна церква Флорівського Вознесенського монастиря 1855–1859.

Галерея

Надбудований другий поверх друкарні
Києво-Печерської лаври
Надбудований другий поверх економічного корпусу
Києво-Печерської лаври
Особняк Берестовських
на вул. Софійській у м. Києві

Література

Тимофієнко В. Спарро Павло Іванович // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 348–349.
Сіткарьова О. Архітектура Києво-Печерської лаври кінця XVIII — XX століття. Київ : Головкиївархітектура, 2001. С. 88–304.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Спарро, Павло Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Спарро, Павло Іванович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.12.2024