Архітектурна спадщина

Архітекту́рна спа́дщина — частина культурної спадщини людства, сукупність матеріальних (речовинних) і нематеріальних предметів, властивостей, відносин, що історично формувалися в процесі архітектурної діяльності.

Мозаїчне зображення собору св. Марка у м. Венеції станом на 11 ст. у консі порталу на західному фасаді собору св. Марка у Венеції. Фото В. Вечерського
«Альбертінський» план м. Відня з околицями, 1430, на якому зображено міста Відень і Пресбург (тепер Братислава).
Фото В. Вечерського

Характеристика

Матеріальну частину архітектурної спадщини становлять містобудівні системи, будівлі і споруди, антропогенні ландшафти, пам’ятки архітектури, містобудування, монументального мистецтва, археології тощо; нематеріальну — фаховий досвід (знання, уміння, навички), теоретичні погляди, концепції, ідеї та ін., які накопичені культурою народу (традиції, звичаї тощо), зафіксовані у текстовій, графічній або будь-якій іншій формі (архітектурні трактати, книги, проекти тощо), уособлені в суспільних структурах (проектні, наукові та навчальні інститути, спілки архітекторів, урбаністів, дизайнерів та ін. фахові організації).

У вузькому розумінні архітектурна спадщина — це сукупність пам’яток та об’єктів нерухомої культурної спадщини за видом «архітектура», відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (2000).

Питання охорони і збереження архітектурної спадщини на міжнародному рівні регулюються Конвенцією про охорону архітектурної спадщини Європи, яку Україна ратифікувала у 2006.

Найкращі взірці архітектурної спадщини людства представлені у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема від України об’єкти:

Збереження архітектурної спадщини є основою і джерелом спадкоємного розвитку архітектури та необхідною передумовою соціокультурного поступу кожної нації. Воно здійснюється шляхом охорони історичних поселень, територій, архітектурних пам’яток, включення матеріальних елементів архітектурної спадщини в сучасне містобудування, підтримки і розвитку функціонування суспільних структур, що забезпечують збереження в часі фахової архітектурної культури.


Галерея

Джерела

  1. Про охорону культурної спадщини: Закон України № 1805-III від 08.06.2000 // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 39. Ст. 333. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14.
  2. Державний реєстр нерухомих пам'яток України. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=244910406

Література

  1. Вечерський В. Архітектурна спадщина // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Вечерський В. В. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 34–35.
  2. Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. 300 с.
  3. Жовква О. І. Архітектурна спадщина. Окремі питання охорони культурної спадщини // Містобудування та територіальне планування. 2019. Вип. 69. С. 133–146.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Архітектурна спадщина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архітектурна спадщина (дата звернення: 14.05.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ