Петропавлівська церква із дзвіницею в Києві
Петропа́влівська це́рква із дзвіни́цею в Ки́єві — втрачений комплекс пам'яток архітектурної спадщини, Україна.
Містився на Подолі навпроти Флорівського монастиря. Тепер на місці церкви й дзвіниці — плац військової частини.
Зміст
Історична довідка
Великий мурований храм, близький за композицією до міських готичних костелів Західної України, будувався наприкінці 16 ст. й завершений 1610 київським римо-католицьким єпископом Кшиштофом Казимирським (середина 16 ст. — 1618) як Миколаївський костел Київського домініканського монастиря на Подолі. На його спорудження використано матеріал зі зруйнованого мурованого Борисоглібського храму Княжої доби у м. Вишгороді Київської області. Будівельні роботи в монастирі тривали до 1640. Під час Хмельниччини 1648 домініканський монастир у м. Києві як інституція було знищено, маєтності передано православним, а всі споруди поруйновано. Костел стояв занепалим до 1691, коли Київський митрополит Варлаам Ясинський освятив його заново як православну Петропавлівську церкву, приписану до Софійського собору. Протягом 1744–1750 церква зазнала серйозної перебудови, яку виконав архітектор І. Григорович-Барський: понижено дах, високий готичний щипець на західному фасаді поступився невисокому пишно декорованому бароковому фронтону, влаштовано бароковий портал і хрещате вікно над ним. Тоді ж над колишнім пресвітерієм, який став головним вівтарем, надбудовано двоярусну барокову баню на восьмигранному підбаннику, а також спорудили високий багатоярусний іконостас у стилі бароко. У ті ж роки Григорович-Барський збудував на південь від церкви муровану 3-ярусну дзвіницю. Після пожежі 1811 перед західним фасадом церкви добудували низеньку галерею, яка закрила бароковий портал. Дзвіниця (також потерпіла від пожежі) стала двоярусною. 1787 комплекс тимчасово передано ченцям Катерининського грецького монастиря. Від 1826 тут розмістили духовну семінарію, згодом перетворену на Києво-Подільське духовне училище. Богослужіння в церкві припинено 1920. 1930 її планували використати як архівне сховище, проте 1935 зруйнували разом із дзвіницею.
Характеристика
Первісний домініканський костел був тринавовим, зального типу (іноді його помилково називають базилікою) з гранчастим видовженим пресбітерієм і квадратним у плані 4-стовпним основним об’ємом, який на кутах мав циліндричні башточки. Бічні нави набагато вужчі від середньої. Всі були перекриті хрещатими нервюрними (див. Нервюра) склепіннями, що спиралися на хрещаті у плані стовпи. Стіни були прорізані високими стрілчастими вікнами. Обабіч пресбітерія були два бічні вівтарі, час появи яких не встановлено. Цей костел був єдиним відомим взірцем готичної архітектури на теренах м. Києва. Після перетворення на православний храм у 1744–1750 його фасади збагатилися пластичним поліхромним декором у стилі бароко.
Квадратна в плані дзвіниця належала до типу «четверик на четверику», увінчана гранчастою плескатою банею з ліхтариком і високим шпилем. Четверик нижнього ярусу декорований строєними пілястрами композитного ордера, накладеними на рустовані наріжні лопатки. Горішній ярус мав на кутах пучки трьох четвертних колон композитного ордера на п’єдесталах і велику арку для дзвонів, фланковану колонками того ж ордера. Такі барокові архітектурні форми характерні для творчої манери Григоровича-Барського.
Значення
Петропавлівська церква, збудована як готичний костел — одна з найцікавіших пам’яток української архітектури: у Європі це була найсхідніша архітектурна споруда готичного стилю. 1935 її знищили (без наукових досліджень і належної фіксації).
Додатково
У літературі поширена легенда про те, що домініканський монастир на Подолі існував з 1252.
Цитата
«Ця церква свв. Петра і Павла була однією з небагатьох споруд, за якими можна було скласти уявлення про київське будівництво шістнадцятого-сімнадцятого століть»
(цит. за: Геврик Т. Втрачені архітектурні пам`ятки Києва. Нью-Йорк, 1987 (друге видання). С. 25).
Галерея
|
Література
- Обозрение Киева в отношении к древностям, изданное Иваном Фундуклеем. Киев, 1847. С. 76.
- Шероцкий К. Киев: Путеводитель. Киев : Изд. В. С. Кульженко, 1917. С. 208-211.
- Лукомский Г. Киев. Мюнхен : Орхис, 1923. С. 53.
- Геврик Т. Втрачені архітектурні пам`ятки Києва. Нью-Йорк, 1987 (друге видання). С. 25–27.
- Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії і історії архітектури та містобудування, 2002. С. 83–85.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Петропавлівська церква із дзвіницею в Києві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Петропавлівська церква із дзвіницею в Києві (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.09.2020
