Миколаївська церква в Козельці

План

Вигляд зі сходу

Микола́ївська це́рква в Козельці́ — православний храм, архітектурна пам’ятка національного значення, Чернігівський район, Чернігівська область, Україна.

Мурована хрещата однобанна церква стоїть в історичному центрі міста на березі р. Остер неподалік від собору Різдва Богородиці (див. Різдва Богородиці собор та дзвіниця в Козельці). Місце розташування храму фіксує південну межу Козелецької фортеці 17–18 ст. Завдяки високому багатоярусному верху споруда є архітектурною домінантою, що формує панораму й силует Козельця.

Історична довідка

Споруджено 1781–1784 замість попередньої дерев’яної церкви на замовлення і коштом місцевого уродженця, козака і священника К. Тарах-Тарловського, відомого під прізвиськом Дикий Піп (1709–1784; тепер Україна). Він обвінчав 1744 російську імператрицю Єлизавету Петрівну з О. Розумовським та деякий час був духівником майбутньої імператриці Катерини ІІ. На Півдні Наддніпрянської України у м. Самар (тепер Дніпропетровської області) збережено (без бані, знищеної за радянської доби) точну копію цієї споруди — Миколаївський собор Самарського козацького монастиря, збудований 1781–1787 коштом того самого фундатора.

Незважаючи на ремонти (зокрема 1811), пам’ятка добре зберегла первісні архітектурні форми у стилі пізнього бароко (за винятком бані, багатоярусне завершення якої 1811 було замінено сферичним). 1981–1989 виконано реставрацію з відновленням втраченого завершення бані. На початку 20 ст. в інтер’єрі виконано розпис та іконостас. Церкву використовує місцева православна громада за початковим призначенням.

Характеристика

Хрещатість композиції споруди оприявнено більшою висотою прямокутних у плані рамен, двоярусністю їхніх фасадів, завершених високими трикутними фронтонами на чолових гранях. На середохресті височить масивний світловий восьмерик із банею та глухим двоярусним восьмигранним верхом. У міжрукав’ях зі східного боку влаштовано дві чвертьциркульні у плані камери — жертовник і дияконник, висота яких дорівнює половині висоти основного об’єму. Такі ж заввишки понижені апсида зі сходу і контрапсида-притвор із заходу. Завдяки цьому досягнуто належної масштабності й центричності церкви, яка інакше виглядала б як двоповерхова будівля палацового характеру. Фасади розчленовано пілястрами; розкріпованим (див. Кріповка) карнизом поділено на два яруси; такий само карниз завершує фасади. Невеликі аркові вікна й ніші розміщено поярусно. Це не відповідає структурі внутрішнього простору храму і свідчить про проникнення рис світської архітектури в церковну. Всі фасади мають однаковий декор. Вікна обрамлено пізньобароковими так званими вухастими наличниками з рельєфно виділеними замковими каменями; над ними — сандрики.

В інтер’єрі єдності внутрішнього простору досягнуто за допомогою високих арок, які об’єднують усі просторові дільниці й підпорядковують їх середохрестю з високим, добре освітленим куполом. Західне і східне рамена перекрито коробовими склепіннями, південне і північне — неповними зімкненими, дияконник і жертовник — складними конховими (див. Конха) склепіннями, що переходять у коробові, апсида і контрапсида — конхами. Муровано з цегли на вапняно-піщаному будівельному розчині, ззовні та в інтер’єрі потиньковано (див. Тиньк). Фасади побілено. Щипцеві й наметові дахи по дерев’яних кроквах та баня з верхом каркасної (див. Каркас) конструкції укриті покрівельною сталлю. Маківка і хрест позолочені.

Значення

Це типологічно унікальна, високохудожня пам’ятка завершальної стадії розвитку стилю українського бароко на Лівобережній Україні. В архітектурних формах храму помітний вплив творчості архітектора І. Григоровича-Барського.

Література

Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. Київ : Українська радянська енциклопедія ім. М. Бажана, 1990. С. 450.
Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : А.С.С., 2005. С. 101–103.
Вечерський В. Генеза типологічної групи «храму з контрапсидою» в Україні // Церква — наука — суспільство: питання взаємодії. Київ : Національний Києво-Печерський історико-кульурний заповідник, 2020. С. 161–165.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Миколаївська церква в Козельці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Миколаївська церква в Козельці (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.09.2025