Костел (архітектура)
Косте́л, костьо́л (пол. kościół від лат. castellum — укріплення) — католицький храм.
Характеристика
Як тип сакральної споруди сформовано в Католицькій церкві. Костели мають відповідну ієрархію:
- кафедральні (в яких міститься кафедра єпископа);
- базиліки (з особливими привілеями, наданими Римськими папами);
- колегіати (при яких існує колегія або капітул каноніків);
- фарні (головні міські храми);
- парафіяльні (головні костели парафії);
- філіальні (приписані до костелів вищих ієрархічних рівнів).
За основними функціями також розрізняють костели монастирські, паломницькі, замкові, шпитальні, цвинтарні тощо.
За архітектурною композицією костели бувають базилікальні (три- і п’ятинавові), зальні (з однією навою або навами однакової висоти), хрещаті, ротонди, купольні й безкупольні, з вежами і без них.
Споруда костелу зазвичай орієнтована вівтарем на схід і складається з нартекса, однієї або кількох нав (розділених рядами пілонів), низки каплиць, трансепта, пресбітерія з вівтарем. Перекрито мурованими склепіннями на арках й укрито стрімким дахом. Над перехрестям середньої нави з трансептом влаштовано сигнатурку або купол. Над західною частиною нав й іноді над нартексом влаштовано хори з органом. У великих костелах облаштовують підземні крипти. Інтер’єри пишно оздоблено монументальним живописом і скульптурою.
Дерев’яні костели, поширені в Центральній, Північній і Східній Європі, за композицією подібні до мурованих, але у спрощеному вигляді; включають вівтар, наву й вежу, іноді — каплицю.
Костели в Україні
На території України збережено костели в стилях романському, готики, ренесансу, бароко, класицизму, історизму. Вони зводилися за канонічними взірцями, єдиними для всієї католицької Європи. Представлено всі можливі типи композиції костелу:
- базиліка (Вознесенський костел 1728 у с. Рудках Львівської області);
- базиліка з трансептом (Домініканський костел 1653-1655 у м. Жовкві Львівської області);
- купольна базиліка з трансептом (костел Воздвиження Чесного Хреста 1771-1790 у с. Новому Милятині Львівської області);
- костел з двома вежами, що фланкують головний фасад (Колегіата в Івано-Франківську);
- костел з вежею по центру головного фасаду (Троїцький костел 1761-1779 у с-щі Микулинцях Тернопільської області);
- однонавовий, зального типу, без веж (костели Святого Казимира 1664 та Святого Антонія 1718 у м. Львові);
- однонавовий, зального типу, з двома вежами на чолі (костел Святого Марка 1688-1693 у с. Варяжі Львівської області);
- хрещатий, з гранчастими чи прямокутними раменами (Троїцький костел 1748 у смт Поморянах Львівської області);
- тридільний (Успенський костел 1763 у м. Бучачі Тернопільської області).
Багато костелів, збудованих в Україні протягом 18 ст., були відносно точними копіями костелів Італії, Австрії, Польщі (див. Домініканський монастир у Львові, Домініканський монастир у Тернополі).
Література
- Логвин Н. Костел // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 141-142.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 230.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 114.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Костел (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Костел (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.01.2023