Колегіата в Івано-Франківську

Засновник колегіати Андрій Потоцький. Портрет 2-ї пол. 17 ст. в експозиції Віляновського палацово-паркового ансамблю у Варшаві. Фото Вечерського В. В.
Колегіата в Івано-Франківську. Костел з дзвіницею. Фото Вечерського В. В.
Колегіата в Івано-Франківську. Фрагмент головного фасаду. Фото Вечерського В. В.
Колегіата в Івано-Франківську. План. Джерело ілюстрації: Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін.; За ред. Мардера А. П. та Вечерського В. В. Київ: Техніка, 2000. С. 104.

Колегіа́та в Іва́но-Франкі́вську, косте́л Пресвято́ї Ді́ви Марі́ї в Іва́но-Франкі́вську — пам’ятка архітектури національного значення, Україна. Костел розташований на майдані Шептицького в історичному центрі міста і є однією з його архітектурних домінант.

Історична довідка

Дерев'яний костел у щойно заснованому місті Станиславові (тепер м. Івано-Франківськ) збудовано на поч. 1660-х (точна дата невідома). 1669 стараннями шляхтича і державного діяча Речі Посполитої Андрія Потоцького (1628–1691), сина С. Р. Потоцького, цей парафіяльний храм набув статусу колегіати — костелу, в якому щоденні богослужіння здійснює колегія каноніків під керівництвом декана як громада духовенства, що не має чернечого сану (див. Чернецтво). При колегіаті відкрили школу. Будівництво мурованого, опертого на дубові палі костелу з ініціативи А. Потоцького розпочато 1672, завершено 1703. Автори — військові інженери з Франції на службі у А. Потоцького: спершу Франсуа Корассіні; згодом будівництво завершував Кароль Беное (Бенуа). Внутрішнє оздоблення тривало з перервою у 1706–1714 до 1729, 1737 зроблено вівтарі. У 2-ій пол. 18 ст. встановлено барокові скульптури авторства Матвія Полейовського (1734–1806).

Під костелом є 3 крипти, у середній з них містилася родова усипальня Потоцьких. Тут поховані Андрій Потоцький, його дружина Анна з Рисінських, їхні сини Станіслав і Йосип (Юзеф). За австрійської влади з 1799 колегіата втратила цей статус і стала парафіяльним костелом.

Наприкінці 18 ст., незважаючи на дубові палі, вологий грунт не витримав навантаження споруди і в ній з'явилися небезпечні деформації, тому у 19 ст. ззовні з усіх боків прибудовано контрфорси.

1877 художник Еразм Рудольф Фабіянський (1826–1892) виконав розписи в інтер’єрі.

1892 костел відремонтовано після пожежі 1882.

Реставрація інтер'єру відбулася 1933–1935. Радянська влада костел закрила 1957, 1962 знищила декор інтер'єру. 1965 в ньому розмістили геологічний музей.

Ремонтно-реставраційні роботи здійснено в 1980, 1990–1993, 2000–2001.

З 1980 тут міститься Івано-Франківський обласний художній музей, з 2012 — Музей мистецтв Прикарпаття.

Дзвіниця на площі поряд з костелом збудована 1721 (інші дати — 1737, 1744), зруйнована 1962, відбудована 2000.

Характеристика

Костел має дещо нетрадиційну просторову орієнтацію: з півдня (вхід) — головним вівтарем на північ (замість сходу). Це зумовлено розташуванням земельної ділянки костелу стосовно ринкової площі. Споруда мурована, потинькована, належить до типу тринавових купольних базилік з трансептом і двома вежами, що фланкують західний фасад. Центральний купол без підбанника, що домінує в інтер'єрі, зовні позначений двоярусною вежею — сигнатуркою вишуканої барокової стилістики. Пам’ятка загалом вирішена в досить стриманих стильових формах пізнього європейського бароко з широким застосуванням символічно трактованих класичних ордерів архітектурних (римо-доричного та коринфського) у пілястрах. В інтер’єрі всі дільниці (крім середохрестя) перекрито хрещатими склепіннями.

Значення

Одна з провідних пам'яток барокової стилістики на теренах Галичини, найдавніша збережена споруда м. Івано-Франківська.

Література

  1. Petrus J. T. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nadwórnej // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej : w 5 cz. Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. Cz. 1: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. T. 4. P. 106.
  2. Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 122.
  3. Соколовський З. Відтворення дзвіниці в Івано-Франківську // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2002. № 12. С. 220–222.
  4. Мельник В. Сакральне мистецтво Галичини XV–ХХ століть в експозиції Івано-Франківського художнього музею. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. 224 c.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Колегіата в Івано-Франківську // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Колегіата в Івано-Франківську (дата звернення: 21.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.04.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ