Пресбітерій

Пресбіте́рій (лат. presbyterium — місце для обраних, від грец. πρεσβυτέριον — збори священиків) — у католицьких костелах приміщення для вівтаря й духовенства у східній частині храму.

Пресбітерії відомі з доби раннього християнства у римських базиліках та в церквах Візантійської імперії. У середньовіччі єдиним мирянином, котрому було дозволено вхід у пресбітерій, був імператор, оскільки його вважали святою людиною. Приміщення пресбітерію призначено для перебування кліру за вівтарем, тому його підлога підвищена на кілька сходинок над підлогою решти костелу, а попід стінами влаштовано лави для духовенства.

Пресбітерій прилягає зі сходу до простору нав або трансепта костелу, від якого відділений передвівтарною перегородкою — балюстрадою чи ґратами. Пресбітерій прямокутний у плані, може мати зі східного боку гранчасте завершення або напівкруглу апсиду. Пресбітерій нерідко ототожнюють із хором і вважають центром вівтарної частини великих римо-католицьких соборів, яка може бути оточена деамбулаторієм з апсидіолами й вінцем капел. У сучасному католицькому костелі пресбітерій — місце, де розташований вівтар.

Пресбітерій Петропавлівського кафедрального костелу в м. Кам'янці-Подільському
Інтер’єр пресбітерію Миколаївського костелу в м. Трнаві, Словаччина

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 342.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 72.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Пресбітерій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пресбітерій (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.08.2022