Михаїл архангел

Архангел Михаїл в українському іконописі (тип ікони: «Діянні св. Михаїла» із клеймами)

Чудо архангела Михаїла в Хонах», візантійська ікона, поч. 12 ст.

Архангел Михаїл з терезами, фрагмент «Вівтаря Страшного суду», худ. Р. ван дер Вейден, бл. 1443

Центральна панель триптиха «Вівтар св. Михаїла», худ Г. Давід, бл. 1510

Помилка створення мініатюри:

«Архангел Михаїл», фрагмент фрески, худ. Рафаель Санті, бл. 1503‒1505

Михаї́л арха́нгел (від івр. івр. ‎מיכאל‎, букв. — хто як Бог?; грец. Ἀρχάγγελος Μιχαήλ) — в авраамічних релігіях — головний, старший ангел (див. Архангел), воєвода Небесного воїнства, захисник віри та борець із силами зла. У східному християнстві іменований архистратигом. У християнський іконографії традиційно зображують як крилатого воїна зі списом або мечем у руці.

У Біблії та апокрифах

Згаданий у низці біблійних книг: як «перший з верховних владик», що прийшов на допомогу у протистоянні з царями Персії (Дан. 10:13); «великий Владика, котрий пильнує дітей твого народу» (Дан. 12:1); той, хто вів спір із дияволом за тіло Мойсея (Юда 9); переможець «древнього змія» («великого дракона», «диявола», «сатани»), що скинув його на землю разом із грішними ангелами (Об. 12:7–9). Припускають, що саме архангел Михаїл — таємничий «вождь Господнього Війська» з оголеним мечем, який з'явився Ісусу Навину (Іс. Нав. 5:13‒15). Часом із ним ототожнюють Господнього ангела, який зупинив віщуна Валаама (Чис. 22:22) тощо. Образ воїна та полум’яний меч богослови потрактовують як меч правосуддя й відплати, символ готовності Небесного воїнства заступитися за народ Божий.

У Новому Завіті архангелом названий тільки Михаїл, але в християнській традиції цей титул стосується також інших ангелів, «що мають доступ до Господньої слави».

Образ архангела присутній у християнських та юдейських апокрифах. Так, за старозавітним апокрифічним твором «Житіє Адама та Єви», Михаїл, за дорученням Бога, скликав ангелів і наказав їм вклонитися людині. Проти цього збунтувався сатана, заколот якого Михаїл розгромив разом із вірними ангелами. З-поміж ін. апокрифів: «Сказання про спір Архангела Михаїла з дияволом щодо тіла Мойсеєвого», «Сходження або Піднесення Мойсея», «Успіння Мойсея», «Євангеліє від Никодима», «Об’явлення Павла», «Ходіння Богородиці по муках» тощо; Михаїла згадано і в Кумранських сувоях.

Походження імені архангела пов’язують із популярною християнською легендою (відсутня у біблійних текстах та апокрифах) про бунт Люцифера — наймогутнішого з ангелів, та його прибічників. Начебто тоді один із менших ангелів постав супроти бунтівників із вигуком «Хто як Бог?» («Мі ка Ель?», тобто в усьому Небі немає жодного, хто міг би зрівнятися з Творцем), під цим гаслом зібралися довкола нього решта вірних ангелів. Заклик відтоді став новим ім’ям цього ангела, який був піднесений до гідності вождя Небесних сил.

У традиції юдаїзму — один із 4-х ангелів поряд із Гавриїлом, Уріїлом і Рафаїлом, що стоять перед престолом Бога й охороняють чотири сторони світу (з них лише Михаїл і Гавриїл згадані в ТаНаХу). Єврейська література періоду Другого Храму зображає Михаїла провідником душ праведників на небеса.

В ісламі ангел Микаїл (‏араб. ميكائيل‎) також віднесений до чотирьох вищих, перебуває на сьомому небі, виконує пророчі місії, управляє вітрами, відомий як ангел милосердя. Згаданий у Корані. За переказом, разом із ангелом Джибрілем першим вклонився Адаму; спільно з іншими ангелами допомагав пророку Мухаммеду у битві при Бадрі та ін.

У християнстві

У християнстві, за ієрархією Псевдо-Діонісія Ареопагіта, архангел — старший ангел, восьмий із дев’яти ангельських чинів. Кількість архангелів у різних християнських течіях розбіжна, але Михаїла вшановують усі. Вважають покровителем воїнів, які борються за правду, переможцем злих сил, сатани, захисником християн від видимих і невидимих ворогів. Шанований і як великий зцілювач (це пов’язують з його силою перемагати злих духів, яких вважали причиною хвороб, відомі молитви Михаїлу про зцілення).

Костянтин Великий звів на честь Михаїла храм у передмісті Константинополя. Ще на поч. 4 ст. Лаодикійський собор установив свято Собору Архистратига Михаїла та інших Небесних сил безтілесних (святкують Православні церкви 08.11 за новоюліанським і 21.11 за юліанським календарем), народна назва — Михайлів день. Різні християнські церкви мають і власні традиції святкування.

У православ’ї вшановують також 6 (19) вересня — Чудо архистратига Михаїла в Хонах. Свято пов’язують із переказом про чудесні події довкола храму, збудованого на честь архангела в місцевості Хони (тепер Туреччина): язичники замислили знищити святиню, спрямувавши на неї річні води, але архангел, зачувши молитви, відвернув потік і урятував церкву. Коптська православна церква згадує архангела кожного 12-го числа щомісяця. Католицька церква відзначає 8 травня на честь двох чудесних подій: а) об'явлення архангела Михаїла на г. Горгано в Апулії, яке відносять до 493 або 494; б) заступництво архангела у битві лангобардів з греками в 663. Крім того, 29 вересня вшановує архангелів Михаїла, Гавриїла та Рафаїла.

Папа Лев XIII після видіння демонів, що зібралися над Вічним Містом написав спеціальний молитовний заклик архангелові Михаїлу: до Другого Ватиканського собору та літургійної реформи цю молитву читали після кожної меси.

Про св. Михаїла нагадують численні топоніми в Старому й Новому світі. Йому присвячено незліченну кількість храмів, монастирів, каплиць, джерел, пам’яток релігійного та світського мистецтва. Статуя Михаїла прикрашає замок Святого Ангела в Римі. Сім санктуаріїв на його честь (т. з. Меч архангела Михаїла) розташовані на прямій лінії, що сполучає Європу та Близький Схід: початок «меча» розміщено в Ірландії, пролягає через Англію, Францію, Італію, Грецію аж до г. Кармель в Ізраїлі. На честь св. Михаїла в Європі (Португалії, Франції тощо) засновано лицарські католицькі військові ордени.

04.02.2020 Православна церква України заснувала Орден Архистратига Михаїла (2-х ступенів) та однойменну медаль «за заслуги перед помісною Церквою та побожним народом».

В іконографії, світському мистецтві

На іконах, фресках традиційно зображують із вогняним мечем у руці або зі списом, яким він долає змія, дракона (диявола). Проте архангел Михаїл постає в найрізноманітніших іконографічних варіантах: в образі Божого посланця; звитяжного воїна зі сценами його діянь; небесного сторожа біля брами раю; поряд із архангелом Гавриїлом перед Ісусом Христом, Богородицею з дитям, біля зображення Спаса Нерукотворного; провідника душ на Страшний суд; судді, що зважує на терезах грішні й праведні справи, душі тощо. Поширені сюжети «Чудо Михаїла в Хонах», «Явлення архангела Михаїла Ісусу Навину», «Собор архистратига Михаїла» та ін. З-поміж атрибутів: меч або спис, обладунки, сфера-зерцало (символ передбачення), фінікова галузка, біла корогва з хрестом, терези.

В українському іконописі зображення архангела є, зокрема, обов’язковим складником чину моління в іконостасах. Найбільшої популярності у давньоукраїнському мистецтві набула іконографія архангела зі сценами його діянь (вочевидь, не були строго регламентовані каноном, їх лишали на вибір іконописцеві чи місцевій церковній владі). Одним із найдавніших уцілілих взірців є храмова ікона 2-ї пол. 14 ст. «Архангел Михаїл з діяннями» з церкви Св. Миколая у Сторонній (тепер Новгородська обл., РФ) — перша відома ікона з клеймами в давньоукраїнському іконописі.

Сюжет перемоги Михаїла над дияволом — один із найпоширеніших у західноєвропейському живописі 15–17 ст.; також зображували у вигляді грізного воїна, який мечем заступає дорогу грішникам; із прапором або терезами. Відомі образи створили Л. Джордано (1634‒1705; Італія), Рафаель Санті, Р. ван дер Вейден, Рембрандт, Е.-Р. Тіріон (1839‒1910; Франція) та ін.

Образ св. Михаїла присутній у світовій літературі, зокрема творах Дж. Мільтона, Ф. Гарсіа Лорки, Й. Гете, Г. де Мопасана; у кіномистецтві: фільми «Фауст» (1926, реж. В. Ф. Мурнау), «Із житія Остапа Вишні» (1991, реж. Я. Ланчак), «Майкл» (1996, реж. Н. Ефрон), «Пророцтво 2» (1998, реж. Г. Спенс), «Гавриїл» (2007, реж. Ш. Еббесс), «Легіон (2010, реж. С. Ч. Стюарт) та ін.

В Україні

Михайлівський собор Свято-Михайлівського Видубицького монастиря, 11 ст.

Архангел Михаїл у чині Моління, ікона кін. 14 ст. із с. Дальови (тепер Підкарпатського воєводства, Польща)

Скульптурна композиція-фонтан «Архангел Михаїл — охоронець Києва» (фрагмент), м. Київ, 2020

Після хрещення Русі архангел Михаїл посів особливе місце в релігійному культі, став покровителем воїнів, дружинників, символом небесного захисту київських князів, м. Києва та Руської землі. У Давній Русі його часто зображали на князівських печатках, військових корогвах, воїни перед боєм просили в Михаїла підтримки й заступництва. Унікальними вважають знахідки амулетів-змійовиків 10–14 ст. із образами св. Михаїла.

Зображення архангела Михаїла увійшло в герби м. Києва (відновлено після здобуття незалежності), Київського князівства (пізніше Київського воєводства, Київської губернії, у 18–19 ст. — у срібних шатах на лазуровому полі).

Архангелу Михаїлу було присвячено чимало храмів, монастирів, зокрема в м. Києві діяли такі значні християнські центри, як-от Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир, Михайлівський собор Видубицького монастиря (див. Видубицький монастир у Києві). Один із приділів Софійського собору в Києві присвячений архангелу Михаїлу.

Церкви, названі на його честь по всій Україні, отримали народну назву «Михайлівські», багато з них тепер є пам’ятками національного, регіонального значення (див. напр.: Михайлівська церква в Ісаях, Михайлівська церква в Кутах, Михайлівська церква та дзвіниця в Переяславі, Михайлівська церква у Великій Радогощі, Михайлівська церква у Крайниковому тощо).

Найбільша кількість творів мистецтва зі зображенням архистратига Михаїла дійшла з 16 ст. Головували два типи зображень: традиційний образ воїна у військовому спорядженні та образ ангела, вбраного в туніку і плащ з мечем та обладунками в руках.

Архангел Михаїл прикрашав стародавні герби українських міст Гадяча, Клевані (тепер селище Рівненського р-ну Рівненської обл.), Кролевця, Миргорода, Овруча, Янова (тепер селище Івано-Франкове, Яворівського р-ну Львівської обл.) тощо. За часів Української Народної Республіки Г. Нарбут розробив новий герб столиці, що містив образ архангела Михаїла, на щиті якого був зображений золотий тризуб. Натепер Михаїла зображено на гербах Василькова, Гадяча, Каніва, Таращі, Черкас, Чигирина тощо.

Про Михаїла згадують українські колядки, прикмети і прислів’я.

Статуї, пам'ятники, Свято-Михайлівські вулиці й провулки існують у багатьох містах по всій Україні. Святий заступник низки національних організацій — Спілки української молоді (СУМ), Товариства українських студентів-католиків «Обнова».

Архистратига Михаїла вважають «Небесним оборонцем» України. До дня церковного свята Собору Архистратига Михаїла було приурочено низку військових реформ. Зображення крил і вогняного меча Михаїла — емблема воїнів Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Додатково

Архангел Михаїл є святим покровителем Бельгії, Італії, Ізраїлю, Німеччини, Португалії, Хорватії, шереги міст, провінцій, церковно-адміністративних одиниць. Своїм заступником вважають Михаїла військовослужбовці, поліцейські, парашутисти, фехтувальники, моряки, метеорологи, різьбярі та ін.
2023 учасниця від України на щорічному Міжнародному конкурсі «Міс Всесвіт» Вікторія Апанасенко з’явилася в образі «Воїн світла». Образ, створений дизайнеркою костюмів Л. Патокою, був алюзією на архангела Михаїла — небесного захисника України, яка протистояла широкомасштабній ворожій навалі (див. Російсько-українська війна).

Цитата

«Не плачте, братія: за нас
І душі праведних, і сила
Архістратига Михаїла.
Не за горами кари час…»
Цит. за: Шевченко Т. Гайдамаки // Зібрання творів : у 6 т. Київ. 2003. Т. 1: Поезія 1837‒1847. С. 128‒190.

Література

Київ та його околиця в історії і пам’ятках / Під ред. акад. М. Грушевського. Київ : Державне видавництво України, 1926. 475 с.
Димитрій (Ярема), патріарх. Іконопис Західної України XII–XV ст. Львів : Друкарські куншти, 2005. 507 с.
Федак-Гелитович М. Святий Архангел Михаїл в українському іконописі // RISU. Релігійно-інформаційна служба України. 2011. URL: https://risu.ua/svyatiy-arhangel-mihajil-v-ukrajinskomu-ikonopisi_n52440
Stanzione M. Gli Arcangeli. Michele il Guerriero, Gabriele il Messagero, Raffaele il Guaritore. Milano : Sugarco Edizioni, 2011. 240 p.
Вечерський В. Українська дерев’яна архітектура. Київ : Балтія-Друк, 2013. 120 с.
Важни Т. Ангели — помічники Бога й друзі людини. Львів : Свічадо, 2015.128 с.
Москаль М. Сцени діянь святого Архангела Михаїла на прикладах пам’яток українського іконопису ХV–XVII ст. // Історія релігій в Україні. 2017. Вип. 27. Ч. 2. С. 104–113.
Архангел Михаїл. Переможець сатани // CREDO. 2022. URL: https://credo.pro/2022/09/274854