Амулет


Амулети

Амуле́т (араб. حَمَلَ‎ — носити) — предмет, якому приписують переважно захисні, охоронні функції, магічну силу відвертати від його власника зло, хвороби, лиха, небезпеки.

Використання амулетів сягає доби архаїчних вірувань і притаманне майже всім пізнішим релігіям. Акцент на захисному значенні амулету підставово увиразнює його від талісманів і фетишів.

Типи амулетів

За походженням амулет може бути:

  • природним об’єктом: камінці незвичної форми, мінерали, коштовні каміння, мушлі, висушені рослини чи комахи, ікла, кістки, кігті, частини тіла або шкіри тварин, пташине пір’я тощо (витоки амулетів тваринного походження вбачають у давніх тотемічних культах);
  • артефактом, штучно виготовленою річчю: фігурки, прикраси (каблучка, намисто, підвіски, браслети), монети, бубенці, міні-копії побутових речей, елементи одягу;
  • зображенням (малюнок, орнамент, тату тощо), символом, надписом, священним текстом.

Виготовленням амулетів займалися переважно служителі культу — шамани, знахарі, волхви, жерці, монахи. Вважалося, що магічна сила амулетів залежить від сполучення кількох ознак — форми, кольору, матеріалу виготовлення, символу чи надпису, слів чи ритуалів, які вживалися при виготовленні, способу носіння.

Залежно від призначення, амулети носили безпосередньо на тілі, кріпили на одязі, розміщували в оселі, вмуровували у стіни споруди або поміщали у спеціальне місце (стайню, комору, обабіч брами, клали в поховання). Нерідко різнотипні амулети були прикріплені до єдиної основи — ланцюжка, шнурка, ремінця. Віднайдені археологами набори амулетів-привісок є важливими памятками про давні системи язичницької символіки.

З виникненням писемності набула поширення практика використання записаних заклять, молитов, замовлянь, магічних формул, уривків священних текстів, які загорталися у тканини, шкіру, вкладалися у футляри та носилися на тілі як амулети.

Виділяють амулети монофункціональні (поховальні, весільні, цілющі, захисні, запобіжні) і поліфункціональні. Амулети могли поєднувати сакральні й мирські функції (амулети-печатки, амулети-килими, амулети-прикраси). В стародавньому світі амулети виготовлялися як для живих, так і для мертвих, з метою допомогти, згідно з релігійними віруваннями, у здійсненні небезпечної подорожі в загробне життя, забезпечити благополуччя у потойбіччі.

Амулети в давньоруській та українській культурі

Археологічні та історичні дослідження виявили значне розмаїття амулетів у давньоруській культурі, хоча їх призначення і класифікація є предметом фахових дискусій. Виділяють:

  • амулети, пов’язані з космогонічними віруваннями (культом Перуна, місячно-солярною символікою);
  • амулети заклинальної магії (як правило, мають вигляд мініатюрних побутових речей — ключів, ложечок, ківшиків, гребінців, гольників тощо), призначені захищати від хвороб, нещасного випадку, передчасної загибелі;
  • зооморфні амулети-фетиші (зуби, кігті, кістки; зображення коників, пташок та ін.).

В українській культурі амулетами слугували численні обереги, які наділялися охоронними функціями щодо людей, житла, худоби та ін. У 11–12 ст. християнські хрести-тільники також сприймалися як амулети-обереги; часто вдягалися разом із брязкальцями, місячно-солярними символами.

Як своєрідний амулет використовували і священні книги: так, у 17–18 ст. серед болгар і сербів були поширені абагари — друковані або гравійовані молитовники-амулети.

Попри негативне ставлення монотеїстичних релігій, зокрема християнства та ісламу, до носіння амулетів і фетишів, перебороти ці вкорінені в народній культурі рештки язичницьких уявлень і магічних практик не вдалося дотепер.

Амулети широко використовуються у нетрадиційній медицині, езотеричних вченнях, неорелігіях.

Література

  1. Токарев С. А. Ранние формы религии. Москва : Политиздат, 1990. 622 с.
  2. Hans Bonnet: Amulett // Lexikon der ägyptischen Religionsgeschichte. Hamburg : Nicol, 2000. P. 26–31.
  3. Дзенладзе О. С., Симоненко О. В. Намистини — воїнські амулети ІІІ–ІІ ст. до н. е. // Археологія. 2010. № 3. С. 22–34.
  4. Позіховський О. Л. Бурштинові амулети з Острожчини // Археологія. 2010. № 1. С. 66–68.
  5. Gonzalez-Wippler M. The Complete Book of Amulets & Talismans. Woodbury : Lewellyn Publications, 2012. 275 p.
  6. Lecouteux С. The High Magic of Talismans and Amulets: Tradition and Craft. Rochester : Inner Traditions, 2014. 272 р.
  7. Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. 4-е изд. Москва : Академический проект, 2016. 806 с.
  8. Стрельник М. О., Безкоровайна Ю. Г. Давньоруські підвіски-амулети заклинальної магії (Х–ХІІІ ст.): їхнє місце в костюмі та семантика (за матеріалами НМІУ) // Науковий вісник Національного музею історії України. 2016. Т. 1. № 1. С. 76–82. URL: http://visnyk.nmiu.com.ua/index.php/nv/article/view/14/11

Автор ВУЕ

А. В. Арістова

Покликання на цю статтю:
Арістова А. В. Амулет // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Амулет (дата звернення: 14.10.2019).


Оприлюднено  06.05.2019