Святого Ангела замок у Римі

Свято́го А́нгела за́мок у Ри́мі (італ. Castel Sant'Angelo) — архітектурна пам’ятка, складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Рима історичний центр, власність Святого Престолу в Римі з правами екстериторіальності та Сан-Паоло-Фуорі-ле-Мура» (від 1980; № 91), Італія.

Замок Святого Ангела та міст Елія (Адріана)

Мавзолей імператора Адріана та міст Елія (Адріана) наприкінці епохи Римської імперії

План 1748 р.

Замок Святого Ангела у Римі та міст Елія (Адріана). Гравюра Дж. Піранезі 1756 р.

Загальний вигляд у панорамі р. Тибру з мостом Віктора Еммануїла ІІ

Вигляд замку з мосту Елія (Адріана)

Розташування і оточення

Міститься в історичному центрі міста на набережній правого берега р. Тибру на схід від Ватикану. Його пов’язано: з площею Святого Петра короткою прямою вулицею Кончіліаціоне; з Апостольським палацом (див. Бельведер у Ватикані) — коридором на оборонному мурі міста; з протилежним берегом р. Тибру — мостом Елія (Адріана), який тепер називають мостом Святого Ангела. Навколо замку є п’ятикутна в плані п’ятибастіонна земляна фортеця, на території якої — ландшафтний парк Адріана. Замок є однією з архітектурних домінант міста.

Історична довідка

Замок збудував 135–139 архітектор Деметріан (1–2 ст; тепер Італія) на замовлення імператора Адріана як його родинний мавзолей за взірцем мавзолея Октавіана Августа, який не збережено. 134 ті самі будівничий і замовник звели перед майбутнім мавзолеєм міст Елія (Адріана). У мавзолеї були поховані імператор Адріан, його дружина і син, імператори Антонін Пій з дружиною і двома синами, Луцій Вер, Марк Аврелій, Коммод, Септимій Север і Каракалла, а також інші члени імператорських сімей. Мавзолей став частиною оборонних споруд міста 271, коли поряд з ним збудовано мур з баштами імператора Авреліана, а 403 його перетворено на замок, що вистояв під час навал варварів 410, 455, 537. Від початку 6 ст. тут влаштовано в’язницю.

Згідно з легендою, 590 під час епідемії чуми Папа Римський Григорій І Великий під час покаянної процесії побачив над замком видіння архангела Михаїла, котрий вкладав меч у піхви. Це потрактували як знак завершення пошесті (насправді вона ще тривала) і замок перейменували в ім’я Святого Ангела. На горішній терасі спорудили каплицю Святого Архангела Михаїла, яку у 13 ст. увінчано статуєю ангела (її неодноразово замінено; теперішню бронзову встановлено 1752).

Від початку 10 ст. замком володіли послідовно різні аристократичні сім’ї Риму. 1365 сім’я Орсіні передала його у власність Святого Престолу. 1277 (за іншими даними — 1365–1367) поверх мурів Авреліана збудовано закритий коридор, що з’єднав замок із Апостольським палацом і яким згодом неодноразово користувалися папи римські, рятуючись у замку від різних небезпек. 1379 замок зазнав руйнувань під час повстання римлян, 1395 виконано його реконструкцію, 1447–1455 ззовні прибудовано три наріжні бастіони й відбудовано поруйнований міст Елія (Адріана). Наприкінці 15 ст. прибудовано ще два бастіони, башту й низку інших оборонних споруд. 1542 замок реконструювали і 1555–1560 навколо нього збудували п’ятикутне у плані укріплення з п’ятьма наріжними бастіонами. 1630 застарілі середньовічні елементи укріплень, зокрема оборонну башту, знесено. 1667–1669 міст прикрашено 10 мармуровими статуями ангелів; від того часу міст отримав сучасне найменування — Святого Ангела.

У замку тривалий час містилися (крім папської резиденції) трибунал, в’язниця, скарбниця, таємний архів. У в’язниці утримували Бенвенуто Челліні, Джордано Бруно, авантюриста Каліостро (Джузеппе Бальзамо; 1743–1795; тепер Італія), відсторонених від влади римських пап, кардиналів, членів аристократичних сімей тощо, а на території замку страчували засуджених до смерті. У 19 ст. замок став військовою казармою, від 1870 — власністю королівства Італія. Його реконструювали італійські військові інженери і 13.02.1906 тут відкрито Військово-інженерний музей. 1933–1934 виконано реставрацію замку і створено парк у межах бастіонної лінії укріплень 16 ст. Тепер це державна власність, національний музей в управлінні Міністерства культурної спадщини. За офіційними даними міністерства, в останнє десятиріччя замок щороку має близько 1 млн відвідувачів.

Характеристика

Збудовано з каменя і бетону як грандіозну за розмірами римську гробницю. У Римській республіці таких не будували; ця гігантоманія стала можливою тільки в часи пізньої Римської імперії як наслідок обожнення повновладних імператорів. Традиційним зразком композиції були архаїчні невеликі етруські (див. Етруски) гробниці з тумулусами (кам’яними чи земляними конічними завершеннями). На майже квадратному в плані цоколі зі сторонами 84–89 м заввишки 15 м стояла циліндрична частина діаметром 64 м, заввишки 21 м. Форма первісного завершення споруди є дискусійною: це міг бути земляний насип-курган, обсаджений кипарисами, або конусоподібний земляний насип чи кам’яний конус із невеликою ротондою нагорі або без неї. Безсумнівним є те, що увінчувала споруду скульптурна композиція квадриги, якою править імператор Адріан в образі бога Сонця Геліоса. Крім неї, різні яруси мавзолею увінчували численні мармурові статуї. У товщі споруди була квадратна у плані зі стороною 8 м поховальна камера заввишки 12 м, до якої від вхідного вестибюля вів спіральний пандус.

Теперішня споруда після численних перебудов має п’ять основних ярусів, доступних відвідувачам. Із нижнього рівня спіральний пандус завдовжки 122 м веде на другий рівень до в’язниці й складів пшениці та олії. Третій ярус — військові каземати з двома дворами. Найважливішим є четвертий ярус з кількаповерховими папськими апартаментами, приміщення яких прикрашено фресками доби пізнього ренесансу. П’ятий рівень — горішня тераса з бронзовою статуєю ангела та історичним дзвоном милосердя, у який дзвонили щоразу, коли страчували засудженого.

Значення

Замок Святого Ангела в Римі — одна з провідних, добре збережених пам’яток міста, оточена численними легендами. Змінюючи свої функції, вона була в активному безперервному використанні від часу спорудження у добу античності й дотепер.

Література

1. Borgatti M. Castel San Angelo in Roma : storia e descrittione. Rome, 1890. 215 p.
2. Squadrilli T. Castel Sant'Angelo. Una storia lunga diciannove secoli. Misteri, segreti, curiosità e personaggi di uno dei più famosi monumenti del mondo. Rome : Newton & Compton, 2000. 792 p.
3. Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 57.
4. Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 451–452.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Святого Ангела замок у Римі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Святого Ангела замок у Римі (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.02.2025