Ангел

Янгол з кадилом і свічкою. Художник Врубель, Михайло Олександрович, 1887

А́нгел (грец. ἄγγελος — вісник, посланець, від ἄγγέλλω — оголошувати, повідомляти, доповідати) — у юдаїзмі, християнстві, ісламі — надприродна, безтілесна істота, створена Богом. Ангели проголошують людям волю Бога, виконують Божі веління.

Згідно з Біблією, ангели мають індивідуальність, розум та емоції. Вважається, що вони досконаліші за людей, але, як сотворені істоти, — обмежені. Маючи свободу волі, можуть устояти в добрі (світлі ангели), або піддатися спокусам і пасти. Грішні ангели — демони, злі духи; сатана прикидається ангелом світла.

Юдейська ангелологія налічує 10 ангельських чинів.

У християнстві богослови методом порівняльного аналізу Старого Завіту й Нового Завіту прийняли ієрархію, розроблену Псевдо-Діонісієм Ареопагітом у творі «Про небесну ієрархію». За цією концепцією, ангелів поділяють на 9 чинів, від вищого до нижчого:

серафими;
херувими;
престоли;
панування;
сили;
влади;
начала;
архангели;
ангели.

В ісламі ієрархії ангелів не існує, але виокремлюють групи ангельських істот за функціональним визначенням — від 14 форм та імен і вище.

Література

Словарь библейского богословия / Под ред. К. Леон-Дюфура; пер. с фр. Брюссель : Жизнь с Богом, 1990. С. 19–23.
Ареопагит Дионисий. О небесной иерархии. Москва : Глаголъ, 1994. 70 с.
Иванов М. С. Ангелология // Православная энциклопедия : в 50 т. Москва : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. Т. 2. С. 300–306.
Федосеенко А. И. Иконы с изображением ангелов — окно в исторический и духовный мир // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура. 2007. № 3. С. 110–114.
Muehlberger E. Angels in Late Ancient Christianity. New York : Oxford University Press, 2013. 296 p.