Феодосійська фортеця і цитадель
Феодосі́йська форте́ця і цитаде́ль — комплекс оборонних споруд, пам’ятки архітектури та містобудування національного значення, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, Україна.
Великий комплекс мурованих споруд фортеці з цитаделлю міститься в історичному центрі міста на березі моря. Башти фортеці й цитаделі є архітектурними домінантами.
Історична довідка
Будівництво розпочато 1266, коли генуезці добилися від намісника Золотої Орди передачі їм у володіння Кафи (тоді невеликого греко-аланського селища). Вони заснували тут торгову факторію, яка невдовзі перетворилася на значне місто. Його спочатку оточував рів із земляним оборонним валом, на якому пізніше збудовано дерев’яні стіни. Кафа стала адміністративним центром генуезьких колоній у Криму, до яких від середини 13 ст. належали також Судак (див. Судацька фортеця) і Чембало. Із Кафи генуезькі консули контролювали міжнародну торгівлю у Чорноморському регіоні.
У 14 ст. у Кафі почали зводити високі кам’яні мури з баштами. Завершені 1386, вони утворили дві смуги оборонних споруд: зовнішню, яка оточувала все місто, і внутрішню — цитадель. 22.05.1453 у Кафі Рада сенаторів м. Генуї передала Кафу, інші міста, маєтки, замки і всю округу як «безповоротний дар» банкові Святого Георгія (один із найперших у Європі комерційних банків; існував у м. Генуї 1407–1805). Так метрополія розрахувалася за наданий раніше банківський кредит, який не змогла повернути (на аналогічних засадах власністю цього банку був, приміром, о. Корсика).
1475 Кафу захопила Османська імперія. 1616 під час морського походу проти Османської імперії Військо Запорозьке під проводом гетьмана П. Сагайдачного здобуло штурмом місто й звільнило декілька тисяч невільників. 1771 військо Російської імперії здобуло й поруйнувало Кафу. Після анексії Криму Російською імперією 1783 протягом 19 ст. фортецю, яка втратила своє військове значення, поступово зруйнувано. Збережені мури й башти в УРСР від 1963 оголошено пам’ятками архітектури й містобудування республіканського (тепер національного) значення і на них виконано роботи з реставрації та консервації.
Після окупації Криму РФ 2014 її уряд незаконно оголосив 2015 генуезьку фортецю у Феодосії об’єктом культурної спадщини народів РФ федерального значення. Експлуатацією пам’ятки займається установа так званої республіки Крим Історико-архітектурний заповідник «Генуезька фортеця Кафа».
Характеристика
Зовнішній оборонний мур із 26 круглими і чотиригранними баштами оточував місто із суходолу і моря. Перед суходільною частиною було влаштовано викладений каменем глибокий рів з перекинутими через нього кам’яними арковими мостами, що вели до 4-х міських брам. Головна з них містилася на північно-західному кінці оборонної лінії біля башти Костянтина. Від середньовіччя збережено тільки частину мурів і башт: 3 башти, нижня частина наріжної башти з бастіоном, невеликі фрагменти мурів і рову.
Башта Костянтина, збудована 1382–1448, стоїть на березі моря. Прямокутна в плані, двоярусна. Від неї збережено 3 стіни. З боку моря укріплена кам’яним відкосом, що захищав від руйнівної дії морських хвиль і слугував відбійною стіною під час оборони. Особливістю башти є машикулі, що увінчували перший ярус. На машикулі вели двері з другого ярусу. Консолі, що підтримували машикулі, збережено на західній і північній стінах. Башту увінчано потрійним аркатурним (див. Аркатура) фризом. Зубці-мерлони над ним є результатом реставрації. З північного боку до башти турки прибудували в 17 ст. напівкруглі кам’яні бастеї з казематами. Тепер ця пам’ятка є одним із символів Феодосії.
Башту Томи (Фоми) збудовано 1373 на горі Мітридат для захисту міста з півдня. Від неї збережено тільки напівкруглу в плані нижню частину.
Башта Джіованні ді Скаффа, побудована 1342, стоїть біля підніжжя гори Мітридат. Вона охороняла місто з південного сходу і була дуже великою циліндричною спорудою (так званий Круглий замок). Її змуровано з дуже великих блоків необробленого вапняка. Верхню частину стін прикрашено цегляною аркатурою.
Докова башта, збудована в 14 ст., захищала східну частину міста з боку моря і слугувала морською брамою фортеці. Від башти вздовж моря ішли оборонні мури (не збережено). Масивна прямокутна в плані двоярусна башта у нижньому ярусі має аркову (див. Арка) браму. На східному фасаді є кам’яна плита з різьбленими гербами генуезьких консулів.
Набагато краще, порівняно з міською фортецею, збережено цитадель, розташовану в північній частині міста на березі Феодосійської затоки. Збудована навколо Карантинного пагорба. У плані це неправильний чотирикутник, видовжений уздовж морського берега зі сходу на захід. Укріплення складалися з оборонних мурів, посилених 12-ма баштами з 6-ма брамами. У цитаделі за генуезьких часів містилися консульський палац, скарбниця, резиденція католицького єпископа, будинки суду, контори для перевірки ваги, склади й магазини особливо коштовних товарів. Наприкінці 18 та протягом 19 ст. більшість споруд цитаделі, що втратила своє колишнє функціональне призначення, розібрано. Збережено тільки дві башти — Климента і Кріско — із прилеглими мурами, а також пілон великої брами. На території містяться садиби городян, тож загальний доступ у цитадель вільний і безоплатний.
Башту Климента зведено 1348 у південному куті цитаделі. Вона захищала велику браму і хвіртку. На західному фасаді є ніша, в яку було вмуровано мармурову плиту (тепер у Феодосійському краєзнавчому музеї) з написом про дату будівництва. Башта триярусна, прямокутна в плані. У нижньому ярусі башти — бійниці, у горішніх — вікна-амбразури. Завершувалася вона зубцями-мерлонами, що захищали верхній бойовий майданчик.
Двоярусна башта Кріско, зведена у 14 ст., зміцнювала середню частину східного муру цитаделі. Вона, як і башта Климента, належить до архітектурного типу відкритої башти й увінчана зубцями-мерлонами.
Значення
Оборонні споруди Феодосії є унікальними на теренах України як складник комплексу генуезьких пам’яток у Криму. Це одне з небагатьох свідчень західноєвропейського фортифікаційного мистецтва пізнього середньовіччя у південному регіоні України. Пам’ятка засвідчує взаємозв’язок різних культур у Північному Причорномор’ї, де генуезці підтримували відносини із Золотою Ордою, Візантійською, Османською імперіями та іншими державами.
Феодосійську фортецю і цитадель як комплекс автентичних пам’яток Україна разом з Італією 2011 запропонувала включити до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійної транскордонної номінації «Торгові пости та фортифікаційні споруди на генуезьких торговельних шляхах від Середземномор’я до Чорного моря». Окупація Росією АР Крим 2014 зупинила процес включення Феодосійської фортеці й цитаделі до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, проте зумовила необхідність організації міжнародного моніторингу цієї та інших пам’яток на тимчасово окупованій території.
Додатково
До початку 20 ст. у м. Феодосії мешкала група населення, яка називала себе «женовезцями». Це були нащадки тих генуезців, які панували у Кафі до 1475 і збудували її укріплення. Вони намагалися підтримувати зв’язки з Італією й за можливості виїздили на навчання до італійських університетів. До «женовезців» належав, зокрема, феодосійський художник К. Богаєвський.
Література
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Ил. справ.-каталог. В 4-х т. Т. 2. Київ : Будівельник, 1985. С. 281–285.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 625–628.
- Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 141–142.
- Вечерський В. Генуезькі пам’ятки Криму в світовому контексті // Пам’ятки України: національна спадщина. 2019. № 4–6. С. 67–74.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Феодосійська фортеця і цитадель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Феодосійська фортеця і цитадель (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.05.2025
