Богаєвський, Костянтин Федорович

Богає́вський, Костянти́н Фе́дорович (24.01.1872, м. Феодосія, тепер АР Крим, Україна — 17.02.1943, м. Феодосія, тепер АР Крим, Україна) — живописець, графік. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1933).

Богаєвський, Костянтин Федорович
Народження	24.01.1872
Місце народження	Феодосія
Смерть	17.02.1943
Місце смерті	Феодосія
Alma mater	Академія мистецтв імператорська
Напрями діяльності	образотворче мистецтво

Життєпис

Народився в родині чиновника. Від 8 років його виховували в домі городянина І. Шмітта. Художню освіту почав здобувати у 1880-ті в А. Фесслера (1826; тепер Чехія — 1885; тепер Україна), згодом — у майстерні І. Айвазовського. 1891–1897 навчався в Академії мистецтв імператорській (м. Санкт-Петербург) в А. Куїнджі. Під час навчання для підвищення майстерності подорожував країнами Європи. Від 1897 — учасник художніх виставок.

Від 1905 перебував на дійсній службі в м. Керчі, після повернення проживав у м. Феодосії, де збудував майстерню. Одружився із Ж. Дуранте (1877–1969).

1908–1909 мандрував Німеччиною, Італією, Грецією. На його творчість вплинули твори А. Мантеньї, Рафаеля, Н. Пуссена, К. Лоррена. Товаришував із М. Волошином.

Під час Першої світової війни був мобілізований, перебував на службі у м. Севастополі. Після Жовтневого перевороту 1917 повернувся до м. Феодосії.

Від 1921 за дорученням комітету у справах музеїв і охорони пам’яток мистецтва, старовини, народного побуту і природи виконав детальні замальовки старовинної кримськотатарської архітектури півострова. 1922 організував майстерню живопису при галереї імені І. Айвазовського.

За порадою художника К. Кандаурова (1865–1930; тепер Росія) 1930 побував на будівництві Дніпробуду. Мав можливість побачити пороги на р. Дніпрі перед їх затопленням. Богаєвського запросили до бригади художників, що працювала над створенням діорами «Будівництво Дніпрогесу».

1936–1939 працював у м. Тарусі (тепер Росія). Під час Другої світової війни проживав у м. Феодосії.

Загинув під час бомбардування окупованого міста радянськими військами.

Після смерті художника його майстерню пограбували.

Творчість

Прагнув до створення архаїзованих образів природи Криму. Провідні художні образи — країна Кіммерія, краєвиди Криму, історичні місця. У живописі був прихильником реалізму та зображення пейзажів. Працював у техніках акварелі та літографії.

Проілюстрував збірку віршів М. Волошина «Роки мандрів» (1910).

Художник епосу та легенд кримської землі: «Замок біля моря» (1903), «Старий Крим» (1902), «Пустеля. Казка» (1903), альбом літографій «Пейзажі Кіммерії» (1923). У 1920–1930-х мусив переглянути тематику творів. На початку 1930-х створив серію пейзажів на індустріальні мотиви: «Бібі-Ейбат», «Нафтові вежі» (обидва — 1932), акварелі «Баку. Нафтовики» (1931), «Індустріальний пейзаж» (1933), понад 30 краєвидів Дніпробуду.

1930–1940-х повернувся до теми кримських краєвидів: «Кіммерія» (1936), «Перетворений Крим» (1937), «Тавроскіфія» (1937), «Вечір біля моря» (1941).

У м. Москві (1928, 1961, 1972), м. Феодосії (1932), м. Сімферополі (1967) відбулися персональні виставки художника.

Твори зберігаються в Державному Російському музеї, Третьяковській галереї, Феодосійській національній картинній галереї імені І. К. Айвазовського, Сімферопольському художньому музеї (з моменту окупації Криму військами РФ доля картин невідома), Національному художньому музеї України та ін.

Нагороди та визнання

Член Товариства південноросійських художників (1910), «Жар-Цвіт» (від 1924), Нового товариства художників.

На честь митця названо астероїд та вулицю у м. Феодосії.

Додатково

Під час революційних подій 1917 врятував кілька полотен І. Айвазовського.

Дружину Богаєвського після її спроби втечі до Італії заарештували, вона відбувала покарання в таборах.

Мав власну бібліотеку, екслібрис для неї створив графік М. Піскарьов (1892–1957; тепер Росія).

1975 Феодосійська картинна галерея імені І. Айвазовського передала в новостворений Запорізький художній музей діораму Дніпровського будівництва (175 см на 575 см) Богаєвського (збережена у фондах Запорізького обласного художнього музею). Діорама потребувала реставрації.

Цитата

Професор І. Саркізо-Серазіні (1887; тепер Україна — 1964; тепер Росія) про твори художника Богаєвського: «Ваші замальовки — це документи епохи. Через сто років у якомусь українському музеї будуть стояти наші нащадки й уважно вдивлятися у зниклі обриси Дніпра... Адже гоголівська романтична Січ Запорозька не зникне. Увага до буйної козацької вольниці не вмре. Доля дасть Вам можливість не зникнути з пам’яті народної багато сотень літ».
Цит. за: Атаманчук І. Ваші замальовки — це документ епохи // Україна молода. 2015. URL: https://www.umoloda.kiev.ua/number/2592/164/91313/

Література

Костянтин Богаєвський / Авт.-упоряд. Р. Д. Бащенко. Київ : Мистецтво, 1973. 81 с.
Волошин М. А. К. Ф. Богаевский — художник Киммерии // Коктебельские берега. Симферополь : Таврия, 1990. 248 с.
Колекція Національного художнього музею України : в 2 вип. Київ : Оранта, 2009. Вип. 1. 127 с.
Алімов С. Історія Дніпрогесу в картинах Костянтина Богаєвського // Школа Юного Вченого. 2017. № 1–2 (45–46). С.8 26–38.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Богаєвський, Костянтин Федорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богаєвський, Костянтин Федорович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.03.2025