Бійниця
Бійни́ця, стрільниця — отвір у стіні для стріляння з укриття в заданому напрямку з ручної зброї чи гармати.
Характеристика
Залежно від характеру, матеріалу й конструкції укріплень бійниці влаштовують у дерев’яних та мурованих оборонних стінах, у стінах башт, бастій, у брустверах бастіонів і оборонних валів, парапетах (підсябиттях, машикулі) тощо.
Бійниці бувають покриті й відкриті (без перекриття отвору).
Отвір покритої бійниці буває щілиноподібним вертикальним чи горизонтальним, прямокутним, круглим, ключеподібним, арковим.
Бічні площини бійниці називають щоками, а її найвужче місце — шийкою. Бійниці мають розширення від шийки як у напільний бік, так і всередину для зручності прицілювання і стріляння та для захисту стрільців від обстрілу ззовні.
Архаїчні бійниці довогнепальної доби, розраховані на стріляння з лука, були вузькими щілиноподібними (до 10 см завширшки й до 80 см заввишки), з розширенням усередину. З появою ручної вогнепальної зброї бійниці стали ключеподібними, а в міру розвитку артилерії перетворилися на аркові амбразури. У баштах та оборонних мурах бійниці влаштовували в кілька ярусів.
Розрізняють бійниці середнього, верхнього й нижнього бою, які відповідно мають певні конструктивні відмінності.
Галерея
|
Література
- Пламеницька О. Бійниця // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 51–52.
- Тимофієнко В. І. Бійниця // Архітектура і монументальне мистецтво. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 63.
- Parlak S. A Typological Evaluation of Arrow Slits Among Elements of Military Architecture in the Medieval Period // Art of the Orient. 2017. Vol. 6. P. 19–34. URL: https://crossasia-journals.ub.uni-heidelberg.de/index.php/ao/article/view/9059
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бійниця // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бійниця (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.03.2022