Мирський, замковий комплекс

Мирський, замковий комплекс
Країна	Білорусь
Місце розташування	Гродненська область
Площа	27 га
Рік внесення	2000
Критерії	(ii)(iv)

Ситуаційний план

План замку

Літографія за малюнком Н. Орди 1877 р.

Західний фасад замку до реставрації

Розріз замку

Мирський, замковий комплекс після реставрації

Ми́рський, за́мковий ко́мплекс (англ. Mir Castle Complex) — готичний замок 1520-х та його архітектурне середовище (Гродненська область, Білорусь); пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (від 2000, охоронний № 625).

Площа території пам’ятки 27 га; буферну зону не визначено.

Розташування. Складники

Міститься на околиці смт Мир на рівному правому березі р. Миранки (басейн р. Німан). Включає мурований замок, земляні оборонні вали 17–18 ст., ставок 1898, каплицю-усипальницю князів Святополк-Мирських з вартівнею і брамою (1904–1910), будинок управителя маєтку початку 20 ст., залишки регулярного та пейзажного парків.

Історична довідка

Цегляний замок збудував як приватновласницький у 1520–1527 маршалок надвірний литовський, староста каунаський і берестейський Ю. Іллінич (дата та місце народження невідомі — 1527; тепер Білорусь). Після Ілліничів власниками були: 1568–1828 князі Радзивілли, 1828–1891 — князі Вітгенштейни, 1891–1939 — князі Святополк-Мирські. 1939–1941 та від 1944 – державна власність. Розбудова замку тривала в кілька етапів. На першому зведено мури й башти. На другому, у 1530-х, до південного й східного мурів із двору прибудовано великий одноповерховий корпус на підвалі. На третьому етапі (1518–1590-ті) одноповерховий корпус надбудовано двома поверхами. Замок двічі зазнав руйнувань під час воєнних дій: 1655 від московського, а потім від шведського війська, які захоплювали його. 1681–1688 виконано ремонт. 27.04.1706 замок захопило і спалило військо Карла ХІІ. Відбудовано 1720–1738. Під час повстання Т. Костюшка 1792 польські повстанці у замку оборонялися від армії Російської імперії, яка розбила його вогнем артилерії і взяла штурмом. 09–14.07.1812 під стінами замку відбувалися бої армії Наполеона І Бонапарта з армією Російської імперії, що відступала під навалою французів. 11.11.1812 російське військо спалило замок, висадивши в повітря пороховий склад, який воно там влаштувало. Замок не відновлювали.

Від 16 ст. навколо замку влаштовували сади і парки (їх не збережено, теперішні влаштовано у 20 ст.). Після 1891 власник збудував поряд із замком новий палац у стилі неокласицизму, який згорів 1917. Реставрацію замку власники виконали 1922–1938.

Під час німецько-радянської війни 1941–1945 німецькі окупанти влаштували у замку гетто, в яке зігнали 1 800 місцевих євреїв. 250 із них 09.08.1942 вчинили спротив і вирвалися з гетто. Решту євреїв німці розстріляли 13.08.1942 на території замкового італійського саду.

1971 в замку виконано консерваційні роботи. 1978 ухвалено рішення уряду Білоруської РСР щодо реставрації замку й пристосування його території і приміщень для розміщення художнього реставраційного училища. 1981 виконано проєкт реставрації та пристосування. 1987 замок передано в оперативне управління Національного художнього музею Білорусі й від 1989 тут розміщено його філіал. Першу експозицію у відреставрованому замку відкрито 12.04.1993. Від 2011 це самостійний музей.

Характеристика

Замок квадратний у плані зі стороною 75 м, має чотири наріжні й одну середстінну надбрамну башти заввишки 25–27 м; наріжні башти п’ятиповерхові, надбрамна, розташована із заходу — шестиповерхова. Башти чотиригранні унизу й восьмигранні угорі, накриті наметовими дахами. Мури заввишки 13 м, завтовшки 3 м. Замок має численні підземелля. Архітектурно вирішено у стилі пізньої готики з окремими пізнішими елементами стилю ренесанс. Виразний декоративний ефект створюють червоні цегляні стіни з пласкими нішами, потинькованими (див. Тиньк) і побіленими. Фасади корпусів, прибудованих до мурів у замковому дворі, також потиньковано й побілено. Навколо замку збережено оборонні вали з наріжними бастіонами, первісна висота яких сягала 9 м. У замку є музей з експозицією, невеликий готель, ресторан і кафе, а також приміщення для урядових прийомів.

Значення

Мирський замок є найбільшим і найкраще збереженим серед замків Великого князівства Литовського. Комплекс занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за критеріями ii та iv як винятковий приклад центральноєвропейського замку, що оприявнює послідовні культурні впливи готики, бароко та ренесансу, які гармонійно поєднано в історичній пам’ятці цього регіону. Сам регіон має довгу історію політичної та культурної конфронтації, а також взаємних впливів і поєднань, що яскраво представлено в архітектурно-просторовому устроєві замкового комплексу.

Джерела

UNESCO World Heritage Centre: Mir Castle Complex. URL: https://whc.unesco.org/en/list/625
Вечерський В. В. Архітектура Білорусі // Велика українська енциклопедія. Простір знань. URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96

Література

Чантурия В. История архитектуры Белоруссии. 2-е изд. Минск : Вышэйшая школа, 1977. 319 с.
Годованюк О. Взаємозв'язки в мурованій архітектурі України, Білорусії та Литви XIV-XVI ст. // Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. Дожовтневий період. Київ : Наукова думка, 1983. С. 31–40.
Трусов О. Памятники монументального зодчества Белоруссии ХІ–ХVII вв. Минск : Наука и техника, 1988. 160 с.
Якимович Ю. Зодчество Белоруссии XVI — середины XVII в. Минск : Навука і тэхніка, 1991. 368 с.
Янкявичене А. Взаимодействие архитектурных культур на территории Великого Княжества Литовского в ХV — 1-й пол. ХVI вв. // Архитектура мира. Вып. 2. Москва : Architectura, 1993. С. 14–18.
Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 144–145.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мирський, замковий комплекс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мирський, замковий комплекс (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.11.2025