Капітолійський храм у Римі

Капітолі́йський хра́м у Ри́мі (лат. Aedes Iovis Optimi Maximi Capitolini) — найдавніший римський храм на Капітолії для вшанування так званої Капітолійської тріади; освячений у 509 до н. е.

Капітолійський храм у Римі.
Загальний вигляд у панорамі Капітолія.
Графічна реконструкція кінця 19 ст.

Перший храм, збудований етрусками. Графічна реконструкція головного фасаду

Графічна реконструкція загального вигляду й конструкцій головного фасаду першого храму

Графічна реконструкція головного фасаду храму після радикальної перебудови

План храму після радикальної перебудови

Містився в сучасному історичному центрі міста на лівому березі р. Тибру на захід від форумів у Римі у південній частині Капітолійського пагорба. У добу античності був головною архітектурною домінантою міста.

Історична довідка

Будівництво храму розпочато етруськими (див. Етруски) будівничими за царя Луція Тарквінія Пріска (7 ст. до н. е.–579 до н. е.; тепер Італія) і завершено останнім царем Луцієм Тарквінієм Гордим (576 до н. е.–495 до н. е.; тепер Італія). Освячено після вигнання царя і встановлення республіки 13.09.509 до н. е. Храм зруйновано 05.07.83 до н. е під час громадянської війни; при цьому згоріли Сивілині книги, що зберігалися в храмі. Нову культову споруду на подіумі попередньої дерев’яної збудовано мурованою 69 до н. е. Вона згоріла в пожежі 19.12.69. Третю споруду, збудовану за наказом імператора Веспасіана, освячено 75. Її знищила велика пожежа у 80. Імператор Доміціан у 81 збудував із білого мармуру четвертий, найвеличніший храм. 455 його пограбовано й пошкоджено під час навали вандалів. Після перемоги християнства споруда поступово занепала, але існувала до 12 ст. Її залишки у 16 ст. використано для спорудження палаців знатних римлян і від 17 ст. місце її розташування було забуто. Його виявили під час археологічних розкопок у 19 ст. Тепер залишки частини фундамента храму доступні для огляду в одному з приміщень Палацу консерваторів (див. Капітолійський ансамбль у Римі).

Характеристика

Храм, присвячений трьом головним божествам — Юпітеру, Юноні й Мінерві — був прямокутним у плані, етрусько-італійського типу, звернений головним фасадом на південний схід. Стояв на прямокутному в плані подіумі заввишки 5 м розмірами 62×53 м з широкими парадними сходами, що вели на подіум. Присвячений трьом божествам, храм мав три прямокутні в плані видовжені цели: середню більшу, присвячену Юпітеру, й менші симетрично обабіч, присвячені Юноні й Мінерві. Перед входами в цели на подіумі був чотириколонний портик тосканського ордера, в якому 8 колон було розміщено у 2 ряди, по 4 в кожному, причому колонади, ймовірно, продовжувалися і вздовж зовнішніх бічних стін цел аж до глухої тильної стіни. Оскільки інтерколумнії були дуже широкими, храм перекривали дерев’яні балки. Дах був двосхилим з трикутним фронтоном на головному фасаді. Його прикрашали накладні поліхромні деталі, виготовлені з теракоти (зокрема фронтон увінчувало зображення Юпітера, який править колісницею). Під час однієї з перебудов (якої саме — питання дискусійне) храм отримав 18-колонний портик перед целами, з 6-ти колон, поставлених 3-ма рядами. Замість попередніх колон із гладеньким фустами з’явилися колони з канелюрами, значно вищі за попередні, тож загальна висота храму сягнула майже 40 м, а пишний теракотовий декор замінили на ще пишніший мармуровий та бронзовий (квадрига Юпітера, створена 296 до н. е.), щедро позолотивши його. Ця обставина після 4 ст. зумовила руйнування храму під час навал варварів, охочих до золота.

Значення

Капітолійський храм був центром державного релігійного культу в часи Римської республіки й Римської імперії, осередком політичного життя, символом державності, тобто сили, влади й безсмертя Риму. Тепер це археологічна пам’ятка у складі Капітолійського ансамблю.

Література

Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 50–51.
Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 411–412.
Albertoni M., Damiani I. Il tempio di Giove e le origini del colle Capitolino. Milan : Electa, 2008. 72 p.
Stamper J. The Architecture of Roman Temples. The Republic to the Middle Empire. Cambridge : Cambridge University Press, 2008. P. 6–33.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Капітолійський храм у Римі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Капітолійський храм у Римі (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.02.2025