Фуст
Фуст (від італ. fusto — стебло, стовбур, з лат. fustis — палка) — стовбур колони, напівколони в класичних ордерах архітектурних.
Це вертикальна частина колони, розрахована на сприйняття вертикальних навантажень; основна й найбільша за розмірами із трьох складових частин колони (знизу догори: база, фуст, капітель). Зазвичай товщина (діаметр) фуста поступово зменшується догори, утворюючи ентазис. Фуст може бути циліндричним чи гранчастим, гладеньким чи прорізаним канелюрами. Ентазис і канелюри підкреслюють стрункість колони і створюють мальовничу гру світлотіні.
Розміри фуста, його ентазис, наявність канелюр визначаються належністю до конкретного ордера архітектурного.
В епоху античності фуст зазвичай виконували з окремих циліндричних кам’яних блоків (барабанів), з’єднаних між собою металевими анкерами. В архітектурі 16–19 ст. фусти колон робили з різних будівельних матеріалів — каменю, цегли, дерева з активним застосуванням штукатурки, у 20 ст. — також із залізобетону.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 276.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 236–237.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 44.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Фуст // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Фуст (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.08.2023
