Казарма
Каза́рма (нім. Kaserne, фр. caserne, первісно — приміщення для вартових, від давньопрованс. cazerna, quazerna — група з чотирьох осіб, з лат. quaterni — по чотири) — споруда, призначена для тривалого розміщення особового складу військового формування.
Історична довідка
Казарми для легіонерів із забезпеченням належних побутових умов відомі у Римській імперії. В Європі у середньовіччі гарнізони замків, фортець зазвичай розміщували у казематах. З появою регулярних армій від кінця 17 ст. у Франції, а згодом у Пруссії, Австрії, Польщі тощо стали будувати казарми як капітальні муровані споруди та комплекси їх, нерідко інкастельовані (пристосовані для оборони). Одну казармену споруду чи її окрему секцію розраховано на розміщення роти, батальйону. Для розміщення полку зазвичай необхідний комплекс казарм, організований у вигляді великого каре довкола плац-параду (казарма ерцгерцога Рудольфа у м. Відні).
Казарма оборонна була призначена як для розміщення гарнізону, так і для оборони в разі ворожого нападу. Для цього у масивних зовнішніх стінах, звернених у напільний бік, влаштовували бійниці. Різновидом оборонної казарми була казарма горжева, розташована у горжі форту (див. Київська фортеця).
Характеристика
Казарма як споруда барачного типу містить спільне спальне приміщення для особового складу військового формування, збройову кімнату, побутові й службові приміщення. Для цілодобової охорони, оборони, підтримання внутрішнього порядку призначають добовий наряд із особового складу військового формування. Території казарм зазвичай мають огорожу й перебувають під охороною. Якщо приміщення для особового складу, управління військового формування та його матеріально-технічного забезпечення зосереджено в одній споруді, то такий тип казарм називають централізованим. Децентралізовані казарми — комплекс споруд, які містять окремі функціональні блоки [розташування окремих підрозділів (як правило одна рота на один поверх багатоповерхової казарми), штаб, кухня з їдальнею, лазня, клуб тощо]. Від кінця 19 ст. це найпоширеніший тип казарм (казарми полку ерцгерцога Франца-Фердинанда у м. Чернівцях).
У європейських країнах казармами називають споруди для розміщення й несення служби особовим складом не тільки збройних сил, а й поліції, жандармерії, пожежників та інших формувань, відповідальних за дотримання державної безпеки.
В Україні у другій половині 19 — на початку 20 ст. казармами називали також гуртожитки для робітників промислових підприємств, розташовані поряд із виробничими спорудами.
Література
- Douet J. British Barracks 1600–1914: Their Social and Architectural Importance. London : Stationery Office, 1998. 222 p.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 188.
- Storelli F., Turri F. Le caserme e la città. I beni immobili della difesa tra abbandoni, dimissioni e riusi. Roma : Palombi, 2014. 505 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Казарма // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Казарма (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.01.2025
