Залізничного вокзалу споруда в Чернівцях
Залізни́чного вокза́лу спору́да в Чернівця́х — об’єкт транспортної інфраструктури, архітектурна пам’ятка, м. Чернівці, Україна.
Розташування
Стоїть на північній межі історичного центру міста у долині р. Прут під горою, на якій — Резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. Завдяки масивній бані є архітектурним акцентом у забудові й ландшафті.
Історична довідка
Залізниця між містами Віднем і Львовом почала діяти від 04.11.1861. Після того від м. Львова її продовжили на 267 км до м. Чернівців, куди перший потяг прибув 01.09.1866. Це були перші 2 великі міста України, з’єднані залізничним сполученням. Тоді зведено перший, або старий залізничний вокзал — двоповерховий з 2-ма триповерховими флігелями. Він містився на північний захід від теперішнього (не збережено). На початку 20 ст. зі зростанням пасажиропотоку й продовженням залізниці до міст Сучави і Ясс, виникла потреба у значно більшому вокзалі. Нову споруду закладено 16.09.1906, введено в експлуатацію 30.11.1909. Збудовано державним коштом (1,3 млн. крон) під керівництвом міського архітектора М. Еллінга (середина 19 ст. — після 1912; тепер Україна). Автором проєкту зазвичай називають віденського архітектора О. К. Вагнера, покликаючись на еклектичну (див. Еклектика) стилістику, наближену до віденської сецесії. Проте документальних підтверджень цього авторства немає, а у працях Вагнера та про нього згадки про ймовірне проєктування для м. Чернівців відсутні. Вплив творчості Вагнера, помітний у цій споруді, був наслідком того, що від кінця 19 ст. багато архітекторів, котрі працювали в Австро-Угорщині, були його учнями. Під час Першої світової війни споруду поруйновано артилерійським обстрілом російської армії. Відбудовано 1918‒1920. Під час Німецько-радянської війни 1941‒1945 вокзал зазнав незначних руйнувань, усунутих 1945. Реставрацію виконано 1999. Від 2009 занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Характеристика
Вокзал транзитний, берегового типу, у якого залізничні колії містяться з одного боку, а міська вулиця — з протилежного. Має одну бічну платформу уздовж фасаду та 2 острівні. Усього через залізничну станцію проходять 7 колій. Дуже видовжений зі сходу на захід двоповерховий корпус має симетричну композицію з центральним і бічними ризалітами. Центральна частина з головною залою увінчана чотиригранною банею заввишки 20 м з вежею і шпилем. Головним акцентом у центрі фасаду є велике аркове вікно в обрамленні монументального рустованого (див. Руст) архівольта. Увінчує композицію трикутний щипець з алегоричними скульптурними постатями (янголи й давньогрецька богиня-вісниця Ірида). В інтер'єрах збережено сецесійний скульптурний декор з маскаронами й орнаментами. У тримальних конструкціях широко застосовано залізобетон (палі, забиті у болотистий ґрунт, на які спирається фундамент) та сталь.
Значення
Залізничний вокзал в Чернівцях знаменує стилістичний поворот в архітектурі міста від вишуканої сецесії, представленої житловими й громадськими будівлями у міському центрі, до монументальних і дещо бруталістичних форм, що поєднують сецесію з еклектикою і властиві тогочасним технічним, виробничим і транспортним спорудам. Тут створено пластично виразний архітектурний образ «брами в місто», актуальний дотепер.
Література
- Віорал-Чапка М. Вплив школи Отто Вагнера на архітектуру Чернівців початку 20-х років ХХ ст.// Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби. Чернівці : Золоті литаври, 2003. С. 99‒112.
- Редль Д. Поміж Віднем і Чернівцями: до становлення і впливу історичної архітектури цісарсько-королівської монархії // Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби. Чернівці : Золоті литаври, 2003. С. 45‒60.
- Вечерський В., Скібіцька Т., Сердюк О. Історико-містобудівні дослідження Чернівців / За ред. Вечерського В. Київ : Фенікс, 2008. 106 с.
- Біленкова С. Архітектура Чернівців ХІХ — першої половини ХХ століття. Чернівці : Букрек, 2009. С. 44‒45, 230‒21
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Залізничного вокзалу споруда в Чернівцях // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Залізничного вокзалу споруда в Чернівцях (дата звернення: 10.10.2026).
Оприлюднено: 22.07.2026
