Різдва Богородиці церква в Селятині
Різдва́ Богоро́диці це́рква в Селя́тині — парафіяльний православний храм, пам’ятка архітектури національного значення, Вижницький район, Чернівецька область, Україна.
Дерев’яні церква та дзвіниця стоять на високому пагорбі північної околиці села (колишній присілок Галицівка). Храм є архітектурною домінантою у ландшафті. Дзвіниця розташована на південний захід від церкви.
Історична довідка
Церкву достеменно не датовано за браком джерел. Традиційно її вважають витвором 17 ст. й наводять дату спорудження 1630, проте без документального підтвердження. Зазнала численних перебудов, зокрема 1807, 1831 та після 1990. Дзвіницю зведено у 18 ст. За радянської влади богослужіння у храмі не припинялося. Початково й до кінця 1980-х дах і баню церкви було укрито ґонтом; після 1991 його замінили на оцинковану покрівельну сталь, а до бабинця із заходу прибудували муровану котельню з високим димарем.
Характеристика
Церква на мурованому підмурку тридільна, одноверха. Має три основні прямокутні в плані рівновисокі й рівноширокі зруби: поздовжньо витягнутий бабинець і поперечно витягнуті наву й вівтар; обидва — більш пластичних форм завдяки зрізаним зовнішнім кутам вівтарного зрубу (що перетворило його на гранчастий) та гранчастості нави (результат пізніших симетричних прибудов з півночі та півдня). Ці вузькі гранчасті приділи створюють враження восьмигранності нави. Його посилює восьмигранний верх з банею, що увінчує наву і всю споруду. Баня на підбаннику-восьмерику — у стилі українського бароко — з ковніром і перехватом; увінчана глухим ліхтарем із маківкою. Аналогічні маківки поставлено на гребені високого масивного даху над вівтарем і бабинцем. Приміщення бабинця й вівтаря низенькі, перекриті пласкими стелями. Бабинець із навою поєднано аркою-вирізом, яка підкреслює висотно розкритий добре освітлений простір нави, увінчаної верхом типу «восьмерик на четверику» з пласкими трикутними пандативами.
Невелика восьмигранна двоярусна дзвіниця каркасної (див. Каркас) конструкції стоїть на кам'яному підмурку. Має піддашшя над нижнім ярусом і завершена високим восьмигранним наметовим дахом. Така її композиція є незвичною для Буковини і засвідчує вплив архітектури сусіднього регіону.
Значення
Церкву вважають однією з найстародавніших на Буковині, зразком простої одноверхої культової споруди, що поєднує риси буковинської та гуцульської регіональних шкіл народної дерев’яної архітектури. Церква із дзвіницею від 1956 — пам’ятка архітектури республіканського (тепер національного) значення. Від 1963 мають спільний охоронний № 785.
Джерела
- Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. Київ : Держбудвидав, 1956. С. 102.
- Постанова Ради міністрів УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР» від 24.08.1963 № 970. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-63-%D0%BF#Text
- Слободян В. Каталог існуючих дерев’яних церков України і українських етнічних земель // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. Вип. 4. 1996. С. 143.
Література
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Ил. справ.-каталог. В 4 т. Київ : Будівельник, 1986. Т. 4. С. 364–365.
- Завада В. Церква Різдва Богородиці та дзвіниця, Селятин // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 285.
- Прибєга Л. Дерев'яні храми українських Карпат. Київ : Техніка, 2007. С. 148.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Різдва Богородиці церква в Селятині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Різдва Богородиці церква в Селятині (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.03.2026
