Порта, Джакомо делла
|
Порта, Джакомо делла (Porta, Giacomo della) | |
|---|---|
| Народження | 1532 |
| Місце народження | Порлецца |
| Смерть | 03.09.1602 |
| Місце смерті | Рим |
| Місце поховання | Рим |
| Місце діяльності | Італія |
| Напрями діяльності | архітектура |
По́рта, Джа́комо де́лла (італ. Porta, Giacomo della; 1532, м. Порлецца, тепер область Ломбардія, Італія — 03.09.1602, м. Рим, Італія) — архітектор, представник раннього бароко, автор низки споруд у м. Римі.
Життєпис
Член сім’ї відомих скульпторів, вихідців із м. Комо, Ломбардія (за іншою версією — із сусіднього кантона Тічіно, Швейцарія). Навчався скульптурі у м. Генуї у майстерні свого дядька Б. делла Порта (16 ст.; тепер Італія). Під його керівництвом 1559–1560 виконав перші скульптурні роботи в інтер’єрі каплиці Кібо генуезького собору Сан-Лоренцо. До архітектури звернувся 1561, коли перебрався до м. Рима, де став учнем і помічником Мікеланджело Буонарроті, а після його смерті від 1564 до 1573 був учнем і помічником Дж. Б. да Віньйоли. 1574–1602 очолював будівництво собору Святого Петра в Римі. Виконував численні архітектурні замовлення Святого Престолу та флорентійсько-римської аристократичної сім’ї Альдобрандіні, чільним представником якої був Папа Римський Климент VIII (найвідоміший твір — вілла Альдобрандіні у м. Фраскаті, тепер у області Лаціо, Італія).
Творчість
Майстер раннього римського бароко, котрий оприявнив перехід до нього від стилістики пізнього ренесансу й маньєризму, характерної для архітектурної творчості Мікеланджело Буонарроті та Дж. Б. да Віньйоли. Його творче спрямування яскраво виявлено як у проєктах, так і в основних реалізованих творах архітектури, зокрема римських церквах. Для них він ретельно опрацював два основні варіанти головного фасаду: з центральним фронтоном і без веж; з двома симетричними вежами обабіч. Вони від доби Контрреформації стали найпоширенішими при спорудженні католицьких костелів у світі. Найдосконалішим зразком першого варіанту є запроєктована Дж. Б. да Віньйолою і добудована після його смерті Дж. делла Порта церква Іль-Джезу в м. Римі, яку справедливо вважають першою пам’яткою барокової сакральної архітектури. Другий, двовежовий варіант представляє церква Санта-Трініта-деї-Монті у м. Римі. Вдало закінчивши праці своїх попередників, протягом 30 років системно й послідовно вів до успішного завершення містобудівний шедевр свого наставника — Капітолійський ансамбль у м. Римі.
На завершальних етапах будівництва собору Святого Петра в м. Римі працював разом з Мікеланджело Буонарроті та Дж. Б. да Віньйолою. Разом з останнім (і за його проєктом) устигли звести два малі бічні куполи й розпочати велетенський центральний. Після смерті Дж. Б. да Віньйоли його колишньому помічникові Дж. делла Порта довелося купол перепроєктувати, збільшивши його висоту на 4 м і зробивши стрілчастим, а не сферичним, як планував Мікеланджело Буонарроті. Крім того, конструкцію зроблено не суцільною, а ребристою; у ній застосовано залізні затяжки для міцності; з тією ж метою травертинові блоки, з яких муровано купол, скріплювали не будівельним розчином, а заливали розплавленим свинцем. Ці конструктивні й технологічні рішення убезпечили купол від руйнування під час землетрусу 1703 і дозволили успішно завершити цей сторічний проєкт світового значення.
Твори (усі — в Італії):
- капела Сфорца у церкві Санта-Марія-Маджоре у м. Римі 1573;
- завершення, після смерті Дж. Б. да Віньйоли, будівництва та створення фасаду церкви Іль-Джезу у м. Римі 1573–1584;
- завершення, після смерті Мікеланджело Буонарроті, будівництва Капітолійського ансамблю в Римі (палаців консерваторів і сенаторів) 1573–1602;
- два фонтани — Мавра і Нептуна — на площі Навона у м. Римі 1574;
- церква Санта-Марія-ай-Монті у м. Римі 1580;
- церква Сант-Анастасіо-деї-Гречі у м. Римі 1580–1583;
- церква Санта-Трініта-деї-Монті у м. Римі 1585;
- завершення будівництва центрального купола собору Святого Петра в м. Римі за проєктом Мікеланджело Буонарроті, скоригованим Дж. делла Порта, 1588–1591;
- церква Сан-Луїджі-деї-Франчезі у м. Римі 1589;
- вілла Альдобрандіні у м. Фраскаті (тепер область Лаціо) 1598–1602.
Визнання
Майстер і один з основоположників раннього римського бароко, він отримав широке визнання за розроблення художньо досконалих архітектурних композицій храмів, придатних для неодноразового використання, а також за коректне і творче завершення найвизначніших творів архітектури своїх учителів і старших колег — Мікеланджело Буонарроті і Дж. Б. да Віньйоли.
Література
- Maggi L. Giacomo Della Porta, il S. Paolo alle Tre Fontane. Roma : Bonsignori, 1996. 144 p.
- Wölfflin H. Heinrich Wölfflin Gesammelte Werke : in 6 bd. Basel : Schwabe, 2023. Bd. 2: Renaissance und Barock Eine Untersuchung über Wesen und Entstehung des Barockstils in Italien 1888. 444 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Порта, Джакомо делла // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Порта, Джакомо делла (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.03.2025
