Каїн
Ка́їн (івр. קין, грец. Κάιν, лат. Cain, ймовірно від євр. кореня קנה (kanah) — придбавати, набувати, отримувати) — у біблійній традиції — син-первісток прабатьків людського роду Адама і Єви, вбивця рідного брата Авеля. Уособлює злочин (гріх) братовбивства і людиновбивства назагал.
У Біблії
Етимологію імені виводять зазвичай зі слів Єви після народження первістка: «Набула я людину завдяки Господєві» (Бут. 4:1).
Згідно з Книгою Буття (Перша книга Мойсея, в юдейській традиції — Берешит), сини Адама і Єви мали різний рід занять (4:1–16): молодший Авель «став пастухом овець», Каїн — землеробом. Біблія оповідає, що з бігом часу брати принесли жертву Богові: Каїн — «з плодів землі», Авель — «від своїх первородних овець та від їхнього жиру». Проте Господь «зглянувся на Авеля та на його жертву», а на жертву Каїна уваги не звернув. Причину такої переваги Біблія не повідомляє, за винятком Божого докору Каїну за те, що жертва була принесена не в належний спосіб [«Якби ти вчинив, як слід, то хіба твоя жертва не була би прийнята?» (Бут. 4:7)]. З ревнощів, заздрості, пожадливості, гніву чи жорстокості (що саме спонукало Каїна на злочин — предмет богословської полеміки) Каїн напав на свого брата, «коли вони були в полі» (Бут. 4:8), та вбив його. Тим став першим людиновбивцею. На запитання Господа «Де Авель, твій брат?» зухвало відповів: «Не знаю, хіба я сторож мого брата?» (Бут. 4:9).
За скоєне злодіяння Каїн був проклятий Богом та приречений «блукати і тинятися по землі». Біблія повідомляє, що Каїн «відійшов від Господнього лиця» та оселився в землі Нод, на схід від Едему. Мав нащадків: сина Еноха та його родовід. Заснував перше місто.
Щоби убезпечити Каїна від помсти [«аби не вбив його кожен, хто його зустріне», (Бут. 4:15)], Бог помітив убивцю особливим знаком, але яким — не уточнено (звідси — фразеологізм «Каїнів знак», «Каїнова печать»).
Після братовбивства Бог вирішив розірвати перший Завіт із людьми, наслідком чого стане Всесвітній потоп, а також низка наступних завітів із праведниками (Ноєм, Авраамом, Мойсеєм).
Трактування
За науковими тлумаченнями, сюжет походить з часів архаїчного суспільства, де скотарство мало більше економічне значення, ніж землеробство.
В юдейській традиції Каїн — найперший убивця в світі, а тому й не зміг одразу усвідомити всю тяжкість скоєного. Урозумівши, розкаявся: «Надто велика моя провина, щоб я міг її знести!» Згідно з богословським тлумаченням, справедливий гнів Божий нерозривно поєднано з Божим милосердям — Каїнові надано можливість спокутувати цей страшний гріх. Він розкаявся, був прощений Богом, хоча й покараний. Поряд із тим у рабинській літературі образ Каїна набув різних інтерпретацій: грішника, який не зміг опанувати свої пристрасті, скнари (найкраще з плодів залишав собі, а не віддав Богові у жертву), «сина гніву», втілення глупоти і безбожності, бунтівника, нащадка сатани, лицеміра (нещире покаяння) тощо. Авеля натомість розглядають як першого мученика.
У християнстві пастир овець Авель — прообраз Ісуса Христа, лагідний і сумирний за вдачею, праведник і перший мученик за віру, постраждалий від лихого Каїна. За твердженням апостола Павла: «вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний…» (Євр. 11:4). Спалах насильства Каїна й пролиту кров розуміють як наслідок первородного гріха, що вплинув на всю історію людства.
В авраамічній традиції, з огляду на повчання, що всі люди на землі походять від спільних прабатьків, будь-яке вбивство тлумачать як братовбивство.
З філософсько-етичного погляду відзначають екзистенційний зв’язок події братовбивства з бунтарством, повстанням людини проти Бога; сув’язь брехні, зухвалого бажання «бути як Бог» і насильства як засобу самоствердження щодо ближніх.
Ім’я Каїн стало загальним на позначення лихої, заздрісної, підступної людини, здатної скоїти зле близьким. Також — грішний, проклятий.
У літературі та мистецтві
У художній літературі до образу Каїна зверталися Дж. Г. Байрон, Ш. Бодлер, Ж. Сарамаго, представники літературного романтизму й символізму. З-поміж українських письменників: І. Франко (поема «Смерть Каїна»; 1888), І. Огієнко (філософська містерія «Авель і Каїн»; 1944), В. Сосюра (поема «Каїн»; 1948) та ін. Нове прочитання образу братовбивці містять твори О. Кобилянської, І. Багряного, М. Хвильового, Т. Осьмачки, О. Забужко, І. Андрусяка (нар. 1968: Україна) та ін.
Біблійний сюжет вбивства Каїном Авеля, втілений у мозаїці, фресках, вітражах, рельєфах тощо, — обов’язковий елемент серії зображень подій Старого Завіту, що прикрашають інтер’єри або фасади церков і соборів.
Образ Каїна втілено в живописі: П. П. Рубенс, Тиціан, Дж. Ассерето (1600–1649; Італія), В. Блейк, Ф. Кормон (1845–1924; Франція) та ін.
Додатково
- Братів Авеля і Каїна зазвичай не включають до кола біблійних патріархів (через те, що перший не мав нащадків, а другий став утіленням найгірших рис). Родоначальником народів вважають третього сина Адама і Єви — Сифа (Бут. 4:25, 5:36).
- Дійшли згадки (особливо з 2 ст. н. е.) про гностичну секту під назвою «каїніти», представники якої переймали ідеї павлінізму та епікуреїзму, обстоювали і практикували потурання фізичним насолодам.
- Мотив більшого вподобання Богом молодшого брата трапляється і в ін. сюжетах Біблії, наприклад в оповіді про Ісава та Якова, Йосифа та його старших братів, Давида та його старших братів.
Література
- Goldberg A., Kain: Sohn des Menschen oder Sohn der Schlange // Mystik und Theologie des rabbinischen Judentums. Tübingen : Mohr Siebeck, 1997. P. 275–288.
- Захарчук В. «Печать Каїна» в українській літературі ХХ століття // Парадигма. 2008. Вип. 3. С. 206–216. URL: https://www.inst-ukr.lviv.ua/files/paradygma/206-216-zv.pdf
- Alter R. Тhe Five Books of Moses: A Translation with Commentary. New York; London : W. W. Norton & Company, 2008. 1120 p.
- Evans C. A., Lohr J. N. The Book of Genesis: Composition, Reception, and Interpretation. Leiden; Boston : Brill, 2012. 763 p.
- Gertz J. C. Das erste Buch Mose (Genesis). Die Urgeschichte Gen 1-11. Göttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 2018. 348 p.
- Brandscheidt R. Kain und Abel // Deutsche Bibelgesellschaft. URL: https://www.die-bibel.de/ressourcen/wibilex/altes-testament/kain-und-abel
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Каїн // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Каїн (дата звернення: 16.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.05.2024
[[[Категорія:Релігієзнавство]]
