Первородний гріх
Перворо́дний гріх — згідно з Біблією, найперший переступ Божої волі, скоєний прабатьками — Адамом і Євою (див. Гріхопадіння); християнська доктрина про успадкування всіма людьми Адамового гріха та його наслідків.
Зміст
У Біблії
За Книгою Буття, гріхопадіння Адама та Єви відмежувало все творіння, і передусім людство, від Творця. Внаслідок цього зіпсутою стала природа людини — фізично вона стала смертною, а духовно — втратила свій початковий статус «образу і подоби» Бога (Рим. 3:23, 5:12, 6:23).
Віровчення про гріхопадіння прабатьків людства притаманне для всіх авраамічних релігій і у своїх засадах розуміється однаково — як порушення людиною божественних настанов. Утім ідею спадкоємності гріха в поколіннях викладає лише християнство. Водночас розуміння наступності Адамового гріха в «юридичному» сенсі, тобто як наслідування провини прабатьків кожною людиною від народження, — на конфесійному рівні не було одностайним. У донікейському християнстві цю ідею не обстоювали (Оріген лише побіжно торкався цього питання). Про спадкоємність первородного гріха стали повчати лише представники пособорного християнства, мало не одним із перших — Григорій Нисський.
Згідно з доктриною про первородний гріх, усі люди «народжуються в гріху», є грішниками від народження й саме тому позбавлені благодаті Божої на вічне життя. Сповідники цієї доктрини аргументують позицію відповідними текстами Святого Письма: «Я народився в беззаконні, і в гріху моя мати мене зачала» (Пс. 50(51):7); «Адже всі згрішили й позбавлені Божої слави» (Рим. 3:23); «Бо як через одну людину гріх увійшов у світ, а з гріхом і смерть, так у всіх людей увійшла смерть, тому що всі згрішили» (Рим. 5:12).
Християнство
У католицизмі
Доктрину про первородний гріх обстоює католицизм. Адамове гріхопадіння, як повчає Тома Аквінський, завдало людській природі «чотири рани»: передусім «фактичний гріх» Адама та Єви, який провокує в людях інші три — «розум затьмарюється, особливо в практичних справах, воля загартовується до зла, добрі вчинки стають важчими, а пожадливість більш запальною». Згідно з Катехизмом Католицької Церкви, це «позбавлення первісної святості та справедливості, однак людська природа не була цілковито зіпсована: вона зазнала ураження природних сил, властивих їй, підлягла неуцтву, стражданням і владі смерті, схилилася до гріха…». Водночас зауважено, що «первородний гріх, хоч і притаманний кожній людині, не має характеру особистої провини в жодному з нащадків Адама» (параграф 405).
Вірують, що католицьке хрещення знищує первородний гріх, відновлює втрачені через гріх відносини з Творцем. Щоправда згубні наслідки Адамового гріхопадіння залишаються в людях аж до їх звільнення в часи Другого пришестя Христа, коли гріх буде остаточно знищений. Саме тому Католицька церква зобовʼязує хрестити немовлят.
Православʼя
Східне християнство не поділяє ідеї про наступництво первородного гріха, мотивуючи це передусім текстами з книг Єремії та Єзекіїла. «У ті дні більше не говоритимуть: Батьки їли кислий виноград, а в дітей на зубах оскома. Адже кожна людина вмиратиме за власний гріх, і на зубах оскома буде лише в того, хто їв неспілий виноград» (Єр. 31:29–30); «Лише той, хто грішить, той помре, — син не відповідатиме за злочини батька, як і батько не буде покараний за провину сина. Праведність праведного з ним і залишиться, а беззаконня злочинця впаде на нього» (Єз. 18:20). Іншими словами, православна традиція проголошує, що «юридична» провина у скоєнні первородного гріха лежить винятково на Адамові та Єві.
Протестантизм
Віровчення про спадкоємність первородного гріха загалом відсутнє у протестантів. Протестантизм не поділяє позиції, за якою хрещення скасовує наслідки Адамового гріхопадіння і повертає втрачені відносини з Богом. Це стається винятково тоді, коли особа свідомо й з вірою приймає Ісуса Христа як свого власного Спасителя.
Юдаїзм
Юдаїзм не повчає про спадкоємність первородного гріха, натомість проголошує, що людина народжується безгрішною. Грішити вона починає не з причини наслідування Адамового гріхопадіння, а виключно з власної волі. Талмудична традиція теж назагал не провадить ідею про Адамове гріхопадіння, хоча й та озвучена деякими вчителями.
У сучасному юдаїзмі гріхопадіння прабатьків розуміють здебільшого як одну з біблійних історій, що є алегоричною, але містить глибокий повчально-виховний зміст для духовного зростання кожної людини.
Іслам
Іслам, на відміну від християнства, відкидає ідею про первородний гріх. Аргументують, що Адам і Єва скоїли провину, підбурені й спокушені шайтаном. Людина завжди відповідає перед Аллагом за свої власні гріхи.
Джерела
- Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. 2-ге вид. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2023. 1366 с.
- Thomas Aquinas. Summa Theologiae / Question 85. The Effects of Sin, and, First, of the Corruption of the Good of Nature // New Advent. URL: https://www.newadvent.org/summa/2085.htm
- Catechism of the Catholic Church // Libreria Editrice Vaticana. URL: https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__P1C.HTM
- Любачівський М. І., о. др. Катехизм для парохів, виданий за припорученням Святішого вітця Папи Пія V // Pro Herediate Catholicа.URL: https://fsspx-fsipd.lv/uk/doctrina-ecclesiae-3/de-homine/464-katekhyzm-trydentiiskii-pervorodnyi-hrikh
Література
- Лігостова О. Наука і первородний гріх // Людина і світ. 1996. № 11–12. С. 38–41.
- Blocher H. Original Sin: Illuminating the Riddle. Grand Rapids : Eerdmans, 1999. 158 p.
- Jacobs A. Original Sin: A Cultural History. New York : HarperOne, 2009. 286 р.
- Original Sin and the Fall: Five Views / Ed. by J. B. Stump, Chad Meister. Downers Grove : IVP Academi, 2020. 189 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Павленко П. Ю. Первородний гріх // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Первородний гріх (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.03.2024
