Десятинна церква в Києві

Десяти́нна це́рква в Ки́єві, це́рква Пресвято́ї Богоро́диці — втрачений об’єкт архітектурної спадщини, пам’ятка археології національного значення, Україна.

План території. Чорним позначено залишки церкви 10 ст. та двох князівських палаців, темною заливкою – місце церкви 1842, світлою заливкою – забудову станом на середину 20 ст.
План. Реконструкція Г. Логвина
Західний фасад. Реконструкція К. Конанта
Західний фасад. Реконструкція М. Холостенка
Десятинна церква в Києві. Південний фасад.
Реконструкція Н. Логвин
Західний фасад. Реконструкція А. Реутова
Храм, відбудований Петром Могилою. Літографія середини 19 ст.
Руїни. Гравюра А. Ф. Паннемокера 1880 з малюнка початку 19 ст.

Загальні відомості

Велика мурована церква стояла в центрі «міста Володимира» — дитинця Києва 10–11 ст. як головна архітектурна домінанта. Із західного боку перед нею була площа Бабин торжок, навколо — 3 муровані князівські палаци. Тепер це територія Національного музею історії України в історичному центрі м. Києва (за адресою вулиця Володимирська, 2).

Історична довідка

Церкву (Успіння, за іншими даними Різдва) Пресвятої Богородиці збудував 988–996 великий князь Київський Володимир Святославич як кафедральний собор. Це перший мурований храм Давньої Русі. Звели його і пишно оздобили інтер'єр майстри, запрошені з Візантії (ймовірно з Херсонеса Таврійського). Десяту частину своїх прибутків князь спрямував на утримання церкви. Звідси походить її поширена назва — Десятинна. Церква стала місцем поховання Володимира Святославича та його дружини Анни Візантійської, інших князів; сюди ж перенесли прах княгині Ольги.

Після спорудження Софійського собору в Києві митрополичу кафедру перемістили туди, проте Десятинна церква залишалася найбільшим (після Софійського собору) храмом Давньої Русі. Вона зазнала перебудов наприкінці 1030-х (1039 наново освячена) та в першій третині 12 ст. (ймовірно, надбудували горішній ярус галерей).

У грудні 1240 під час штурму Києва монголо-татарськими полчищами хана Батия (див. Монголо-татарська навала) церква була останнім прихистком оборонців, але її склепіння обвалилися. Проте й після цього церкву згадували в джерелах.

На початку 17 ст. в південно-західному кутку зруйнованого храму стояла невеличка дерев’яна церква Святого Миколи Десятинного. 1635 з ініціативи митрополита Петра Могили розпочато перші розкопки та дослідження поруйнованого храму. Дерев’яну церкву розібрали 1636, але нову збудувати за життя Петра Могили не встигли. Освячення нової дерев’яно-мурованої Миколаївської церкви, зведеної з використанням підмурків, частини стін і бічного вівтаря княжого храму, відбулося 1654. 1758 цю церкву відремонтовано коштом черниці Фролівського монастиря в Києві Нектарії (княгині Наталії Долгорукової з Шереметєвих, 1714–1771; Росія — тепер Україна).

Археологічні дослідження території та залишків Десятинної церкви проводили 1823–1824 [К. Лохвицький (1774–1848, Росія — тепер Україна), М. Берлинський], 1826 (М. Єфімов, 1799–1851; Росія), 1908–1914 (Д. Мілєєв, 1878–1914; Росія — тепер Україна), 1938–1939 (М. Каргер, 1903–1976; Росія), 2005–2011 (Г. Івакін). Проте не вдалося переконливо засвідчити, як виглядала Десятинна церква за Княжої доби. Існує понад 10 різних гіпотетичних реконструкцій споруди, які виконали автори: К. Дж. Конант (1894–1984; США), Ю. Асєєв, Г. Логвин, Н. Логвин (нар. 1957; тепер Україна), М. Холостенко (1902–1978; тепер Україна), А. Реутов (Україна), В. Соченко (нар. 1938; Україна) та ін.

1828–1842 на місці знесеного храму 17 ст. збудували нову муровану церкву за проектом петербурзького архітектора В. Стасова в російсько-візантійському стилі.

Церкву закрито в 1920-х; на початку 1930-х її планували пристосувати під археологічний музей у складі створюваного заповідника «Київський акрополь». Проте це не було реалізовано і церкву 1936 знесли.

Питання про необхідність відбудови Десятинної церкви актуалізоване в 1990-х (зокрема — під час святкування 1000-річчя храму в 1996). 12.02.2000 Президент України Л. Кучма підписав розпорядження № 83/2000-рп «Про першочергові заходи щодо відродження церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві», відповідно до якого передбачалось «здійснити протягом 2001–2003 будівництво церкви». Ця та подальші (протягом 2009–2013) спроби збудувати нову Десятинну церкву на місці зруйнованої пам’ятки не реалізовані.

Після завершення 2015 археологічних досліджень територія пам’ятки археології національного значення музеєфікована і впорядкована. На поверхні землі муруванням із червоного каменю позначено трасування підмурків знищеного храму 10 ст.

Характеристика

За результатами наукових студій, це був великий за розмірами храм: шестистовпний, тринавовий, триапсидний, з широкими галереями, які оточували центральні частину з заходу, півночі й півдня. За архітектурним типом — хрестовокупольний храм або купольна базиліка. Результати археологічних досліджень під керівництвом Г. Івакіна показали ймовірність того, що архітектурна концепція храму змінилася за час будівництва. Вінчання церкви було багатокупольним (точна кількість куполів на світлових підбанниках не з’ясована, але в джерелах є згадки про церкву з 25-ма «верхами»). Збудовано візантійською технікою мурування «опус мікструм» (лат. pus mixtum — змішане цегляно-кам’яне мурування). Церкву прикрашали мозаїки, фрески, різнобарвний мармур. Значну частину прикрас і церковного начиння князь Володимир Святославич вивіз із візантійського міста Корсуня (Херсонеса Таврійського).

Зведена в середині 17 ст. стараннями Петра Могили на руїнах старого храму нова муровано-дерев’яна церква Святого Миколи Десятинного була спершу тридільною триверхою, а після ремонту 1758 стала тридільною одноверхою. Вона була 20 м завдовжки і 7 м завширшки.

Збудована на її місці (1828–1842) Десятинна церква розмірами в плані 28 × 28 м мала кубічний об’єм і п’ятикупольне вінчання. Її статичний масивний силует не гармоніював із розташованою поряд Андріївською церквою.

Значення

Десятинна церква в Києві — найдавніший мурований храм на Русі, з якого тут розпочався розвиток елітарної архітектури. Джерела засвідчують, що то був непересічний витвір найпередовішої на той час візантійської архітектури. Навіть незначні археологічні залишки споруди є пам’яткою значущої історико-культурної цінності.

Додатково

  • Навколо церкви в різні роки археологи дослідили 4 братські могили останніх захисників Києва 1240.
  • Оскільки храм у 1240 зруйнували монголо-татари, достеменно відтворити його вигляд складно; кожен з дослідників уявляє його по-своєму.
  • Кабінет Міністрів України в 2001 розглянув питання відбудови Десятинної церкви на засіданні Урядового комітету соціального та гуманітарного розвитку під головуванням віце-прем’єр-міністра М. Жулинського. Було вирішено відкласти це питання до остаточного з’ясування критеріїв допустимості та правомірності відтворення церкви. Унаслідок цього компетентні фахівці остаточно заперечили можливість і доцільність відбудови Десятинної церкви.
  • 22.07.2013 Народний депутат України Ю. Р. Мірошниченко (народився 1970; Росія) вніс до Верховної Ради України законопроект «Про відродження унікального Символу православ’я — церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві», що передбачав будівництво нової споруди на пам’ятці археології. Проте Міністерство культури України тоді ж ухвалило, що жодних робіт на пам’ятці, крім консервації, виконувати не можна. Зрештою законопроект Ю. Мірошниченка Верховна Рада не підтримала.

Цитата

Археолог В. Козюба (народився 1967; Україна):
«Церква Богородиці Десятинна — перший кам’яний християнський храм Русі, який розташовувався у самому центрі давнього Києва. На цьому місці він проіснував понад 900 років, і його історія повною мірою віддзеркалила величні та складні, а іноді трагічні етапи життя міста, формування й розвитку українського народу. В окремі періоди храм називався по-різному – церква Богородиці, Св. Миколи Десятинного, Різдва Богородиці, що також свідчить про його звивисту історичну долю.»

 (Цит. за вид.: Козюба В. Церква Богородиці Десятинна в Києві (короткий історичний нарис) // Український історичний журнал. 2014. № 3 (516). С. 116).


Галерея

Література

  1. Геврик Т. Втрачені архітектурні пам’ятки Києва. 2-ге вид. Нью-Йорк : Друкарня М. Баб’юка, 1987. С. 22.
  2. Церква Богородиці Десятинна в Києві. До 1000-ліття освячення. Київ : АртЕк, 1996. 224 с.
  3. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 62–65.
  4. Козюба В. Церква Богородиці Десятинна в Києві (короткий історичний нарис) // Український історичний журнал. 2014. № 3 (516). С. 116–127.
  5. Вечерський В. Архітектурні пам’ятки, досліджені Григорієм Павлуцьким: збережені й знищені // Павлуцький Г. Дерев’яні та муровані храми України. Харків : Савчук О. О., 2017. С. 184–185.


Документальна телепередача "Прогулянки містом" (телеканал "Київ")

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Десятинна церква в Києві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Десятинна церква в Києві (дата звернення: 29.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.01.2022

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ