Дитинець

Дитинець. Панорама дитинця у м. Чернігові від р. Десни. Фото Вечерського В. В.
Дитинець. План дитинця у м. Чернігові, виконаний у сер. 20 ст. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. С. 130.

Дити́нець — центральна укріплена частина міста 10–13 ст. у Давній Русі, найчастіше — його первинне ядро.

Дитинці у північно-східній Русі з 14 ст. стали називати кромом або кремлем (м. Псков, РФ), а в Галичині й на Волині багато з них перетворилися на замки (див. Верхній замок у Луцьку, Острозький замок). У дитинці були вулиці й площі зі щільною забудовою і соціально строкатим складом населення, знаходилися головний храм міста, резиденція князя або його воєводи, двори бояр, дружинників, духівництва, житла ремісників, іноді — невеликі монастирі (м. Київ). Обов’язковою була наявність джерела чи криниці, запасу води та харчів. Під час воєнних дій населення інших частин міста переховувалося в дитинці і поповнювало його залогу.

Дитинець займав відносно невелику (0,7–10 га) територію, розміщувався на найвищих пагорбах та на мисах біля злиття річок (міста Чернігів, Переяслав). Залежно від рельєфу місцевості мав форму плану: овальну (В’яхань, тепер с. Городище Недригайлівського р-ну Сумської обл.); підтрикутну (м. Переяслав); рідше підпрямокутну (м. Путивль Сумської обл.). Оточувався оборонними валами з ровами (їх могло бути до трьох, як у Давньому Галичі, тепер с. Крилос Галицького р-ну Івано-Франківської обл.), мав оборонні башти, брами, дерев’яні стіни із заборолами, потайники (приховані підземні ходи до джерел води та за межі міста).

Найбільший дитинець площею 10 га мав Київ — «Місто Володимира». Добре збереглися топографічні залишки дитинців 10 –13 ст. у містах Путивлі (урочище «Городок»), Чернігові (урочище «Вал») та в Новгороді-Сіверському Чернігівської обл. (урочище «Замок»).

Література

  1. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 83.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 147.
  3. Козюба В. К. «Місто Володимира» у Києві: історична реальність чи історіографічний міф? // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради : в 2 т. Коростень : Тріада С, 2008. Т. 1. С. 237–271.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Дитинець // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дитинець (дата звернення: 28.09.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.09.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ