Асєєв, Юрій Сергійович

Асєєв Юрій Сергійович.jpg

Асє́єв, Ю́рій Сергі́йович (26.12.1917, м. Київ, тепер Україна — 04.10.2005, там само) — історик архітектури, мистецтвознавець, пам’яткознавець, доктор архітектури (з 1972), професор (з 1974), заслужений архітектор України (з 1991).

Асєєв, Юрій Сергійович

Народження 26.12.1917
Місце народження Київ
Смерть 04.10.2005
Місце смерті Київ


Відзнаки

Премії Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1971)
Почесні звання Почесний член Академії архітектури України (з 1992), Праведник Бабиного Яру (з 2001)

Життєпис

Закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (тепер Київський національний університет будівництва і архітектури). Учень І. Моргілевського.

1944–1962 працював у Академії архітектури УРСР (1955–1962 — Академія будівництва і архітектури УРСР), захистив тут 1948 кандидатську дисертацію про архітектуру Кирилівської церкви у Києві.

Викладав історію архітектури: 1948–1952 — у Київському інженерно-будівельному інституті, 1953–1999 — у Київському державному художньому інституті (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), де завідував кафедрами історії зарубіжного мистецтва (1964–1966), теорії та історії мистецтва (1966–1974), теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв (1974–1993). Упродовж 1976–1979 був проректором із наукової роботи.

Діяльність

Знавець світової та української архітектурної спадщини. Провідний фахівець з архітектури й мистецтва Київської Русі, дослідник більшості архітектурних пам’яток тієї доби (Десятинна церква в Києві, Церква Успіння Богородиці Пирогощі у Києві, Софійський собор у Києві, Михайлівський Золотоверхий собор (див. Михайлівський Золотоверхий монастир), Кловський собор, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Золоті ворота в Києві; домонгольські пам’ятки в Криму та містах Чернігові, Каневі, Переяславі).

Довів провідну роль м. Києва і Київської (Наддніпрянської) архітектурної школи в розвитку архітектури й містобудування домонгольської Русі (11–13 ст.). Розвинув знищені в 1930-х традиції архітектурного києвознавства, заклав основи архітектурного пам’яткознавства й теорії реставрації в Україні.

Визнання

Почесний член Академії архітектури України (з 1992).

Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1971).

Має почесне звання «Праведник Бабиного Яру» (2001).

Твори

  • Архитектура Крыма. Киев : Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре УССР, 1961. 237 с. (у співавт.)
  • Архітектура Київської Русі. Київ : Будівельник, 1969. 192 с.
  • Мистецтво Стародавнього Києва. Київ : Мистецтво, 1969. 240 с.
  • Подорож в античний світ Київ : Радянська школа, 1970. 126 с.
  • Розповіді про архітектурні скарби Київ : Радянська школа, 1976. 183 с.
  • Джерела. Мистецтво Київської Русі Київ : Мистецтво, 1980. 213 с.
  • Архитектура древнего Киева Киев : Будівельник, 1982. 160 с.
  • Стили в архитектуре Украины Київ : Будівельник, 1989. 104 с.
  • Професія — архітектор. Київ : Будівельник, 1991. 104 с.

Література

  1. Ненашева О. Ю. Асєєв: Традиції в історії архітектури // Відлуння віків. 2001. № 1. С. 35–38.
  2. Кот С. І., Бондаренко Р. І. Асєєв Юрій Сергійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 1. С. 144–145.
  3. Тоцька І. Юрій Асєєв: спомини на перші роковини // Пам’ятки України: історія та культура. 2006. № 4. С. 52–57.
  4. Вечерський В. В. Юрій Сергійович Асєєв // Вісник Українського комітету ICOMOS. 2007. Т. 1 (1). С. 51.
  5. Пашун Л., Константинов В. Внесок Ю. С. Асєєва у вивчення пам’яток Київської Русі #Північно-Дніпровського Лівобережжя // Ніжинська старовина. 2013. Вип. 16 (19). С. 163–170.
  6. Мироненко Д. Дослідження творчості Юрія Сергійовича Асєєва (1917–2005) // Будівництво України. 2018. № 1. С. 32–33.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Асєєв, Юрій Сергійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асєєв, Юрій Сергійович (дата звернення: 18.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ