Пам'ятка

Па́м’ятка — матеріальний об’єкт або зафіксована у будь-якій об’єктивній формі ідеальна конструкція, які є продуктом історичного розвитку суспільства і втілюють певні риси та етапи цього розвитку.

Історичний центр м. Києва як місце зосередження пам’яток усіх типів, видів і категорій

Окремою категорією, що виходить за рамки цього визначення, є пам’ятки природи.

Загальні відомості

Пам’ятки поділяють на рухомі й нерухомі.

Рухомі пам’ятки здебільшого називають культурними цінностями. Їх зберігають у музеях, архівах, бібліотеках, приватних колекціях.

Нерухомі пам’ятки розташовані просто неба і не можуть бути переміщені без втрати своєї історико-культурної цінності. Сукупність рухомих культурних цінностей разом із нерухомими пам’ятками складає культурне надбання (див. Культурне надбання національне).

Характеристика

Відповідно до законодавства України пам’яткою є об’єкт культурної спадщини, занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Для уникнення непорозумінь у Законі України «Про охорону культурної спадщини» зазначено, що йдеться про нерухомі пам’ятки культурної спадщини. Їх класифікують за типами, видами і категоріями обліку.

а) За типами:

• споруди (витвори) — твори архітектури та інженерного мистецтва; твори монументальної скульптури та монументального живопису; археологічні об’єкти; печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини; будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб;
• комплекси (ансамблі) — топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об’єктів культурної спадщини;
• визначні місця — зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього поглядів.

б) За видами:

• археологічні (див. Пам’ятки археологічні);
• історичні — будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі); окремі поховання та некрополі; місця масових поховань померлих та загиблих військовослужбовців (зокрема іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України; місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, зокрема із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо; визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;
• монументального мистецтва (див. Мистецтва монументального об’єкти);
• архітектурні (див. Архітектурна пам’ятка);
• містобудування (див. Містобудування об’єкти);
• садово-паркового мистецтва (див. Мистецтва садово-паркового об’єкти);
• ландшафтні (див. Ландшафтні об’єкти);
• науки і техніки (див. Науки і техніки об’єкти);
• комплексні — у яких поєднано характерні риси різних видів.

в) За категоріями обліку:

• місцевого значення;
• національного значення;
• всесвітньої спадщини.

На відміну від інших видів пам’яток, пам’ятки історії не мають специфічних, властивих тільки їм форм матеріального існування.

Кожна пам’ятка має предмет охорони — характерну властивість, що становить історико-культурну цінність конкретної пам’ятки і має зберігатися під час виконання робіт із ремонту, реставрації, пристосування тощо. Для всіх видів пам’яток предметом охорони є матеріальне втілення історичної пам’яті у специфічних формах, властивих археології, архітектурі, містобудуванню, монументальному, садово-парковому мистецтву тощо.

Усі пам’ятки на території України, незалежно від їхніх характеристик, підлягають державній охороні.

За пошкодження, знищення пам’яток передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність .

Джерела

• Про охорону культурної спадщини: Закон України № 1805-III від 08 червень 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 39. Ст. 333. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14.
• Збірник нормативно-правових актів сфери охорони культурної спадщини / Авт.-упоряд.: О. М. Сердюк, Т. А. Бобровський, Л. М. Кириленко. Чернігів : ВАТ «РВК “Деснянська правда”», 2011. 796 с.

Література

1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 204–206.
2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 312–313.
3. Класифікатори нерухомих об’єктів культурної спадщини України. Київ : Фенікс, 2012. 80 с.
4. Вечерська О. Проблеми формування Державного реєстру нерухомих пам’яток України // Сіверщина в історії України : в 12 вип. Київ; Глухів : Центр пам'яткознавства НАН України, 2016. Вип. 9. С. 15–19.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Пам'ятка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пам'ятка (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.05.2022