Рама

Рамна конструкція споруди

Віконні рами, виконані за проєктом архітектора В. Кричевського

Ра́ма (нім. Rahmen — рамка) — багатозначний термін.

1) В архітектурі й будівництві — площинна стрижнева конструкція, стрижні якої у вузлах жорстко з'єднані між собою. Її складники працюють переважно на згин та крутіння. Це одна з основних тримальних конструкцій, що їх застосовують у цивільному й промисловому будівництві віддавна. Складається з вертикальних стояків і горизонтальних чи похилих балок, які називають ригелями. Рами утворюють каркас будинків та інженерних споруд (мостів, віадуків, ангарів, виробничих цехів тощо). Бувають одно- та багатоярусними, одно- та багатопрогоновими, із суцільними та/чи гратчастими стояками й ригелями. За матеріалами бувають металевими, залізобетонними (зокрема й попередньо напруженими), дерев'яними; за методами розрахунку — статично визначуваними та статично невизначуваними.

2) Елемент конструкції вікна у будівлі, споруді. У віконну раму вставляють скло так, що рама обрамлює його зусібіч. Раму прикріплюють до віконної коробки, яка жорстко з'єднана зі стіною. Рама може бути нерухомою або такою, що відкривається.

3) Конструкція обрамлення, що відмежовує вставлену в неї ікону, картину (як твір станкового живопису), графічний твір, фотографію від навколишнього середовища. Може бути будь-якого розміру, контуру, профілю. Виготовляли зазвичай із дерева, пізніше — також із металу й пластику. Найпоширеніші геометричні обриси — прямокутник, коло, овал, еліпс. Іноді виконують композиції з кількох рам різних розмірів, зображення в яких тематично пов'язані між собою. Традиційно вважають, що стилістика декору рами має бути суголосною стилю, в якому виконано твір живопису, вставлений у раму (ренесанс, бароко, класицизм тощо).

4) Аналогічне до рами картини обрамлення настінного дзеркала.

5) У техніці — назва технічних жорстко з'єднаних стрижневих конструкцій та пристосувань — машин, механізмів тощо (рама велосипеда, мотоцикла, автомобіля, залізничного вагона, станка тощо). Забезпечує жорсткість і міцність конструкції.

Ренесансна рама ікони
Барокова рама портрету короля Речі Посполитої Михайла Корибута-Вишневецького
Рамна композиція: велика овальна рама, яка вміщує малі овальні рами з портретами князів династії Вишневецьких
Барокова рама дзеркала у Братиславському граді

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 246.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 354.