Модерн український (архітектура)

Моде́рн украї́нський — стиль в архітектурі України першої третини 20 ст., що належить до національно-романтичних стилізацій у межах стилю модерн.

Будинок губернського земства в Полтаві.

Земський книжковий склад у дворі будинку губернського земства в Полтаві.

О. Сластіон. Проєкт земської школи у с. Млини Лохвицького повіту Полтавської губернії 1912

П. Альошин. Головний фасад будинку Миронівської селекційної станції 1923.

Історична довідка

Виник як вияв українського національного відродження на початку 20 ст. на основі дослідження, переопрацювання і творчого застосування традицій української народної архітектури. Предтечею і одним зі стилістичних взірців був будинок для гостей у садибі Галагана у Лебединцях. Першим реалізованим проєктом будівлі в цьому стилі став будинок губернського земства в Полтаві. Одночасно у м. Полтаві збудовано у цій же стилістиці школу імені І. Котляревського (не збережено) та земський книжковий склад у дворі будинку губернського земства.

Наймасовішими будівлями у цій стилістиці стали:

земські школи та інші громадські будинки у селах Полтавщини, збудовані протягом 1910–1916 за проєктами О. Сластіона;
ансамблі станційних споруд (вокзали, станції, школи, лікарні, житлові будинки, технічні споруди) Кубано-Чорноморської козачої залізниці 1911–1916 за проєктами С. Тимошенка (тепер Краснодарський край Російської Федерації).

У цій стилістиці працювали архітектори П. Альошин, К. Жуков, В. Кричевський, І. Левинський, О. Лушпинський, О. Сластіон, С. Тимошенко, а також М. Даміловський (1880–1942; Україна), Ф. Мазуленко (1882–1938; Україна), Є. Сердюк (1876–1921; Україна), П. Фетисов (1877–1926; тепер Російська Федерація — Хорватія). Провідним дослідником модерну українського був В. Чепелик. Він визначив хронологічні етапи розвитку стилю: 1 — 1903–1917; 2 — 1920-і — 1930-і.

Характеристика

Для стилістики характерні цегляні нетиньковані стіни (застосовувалася жовта й червона цегла), високі стрімкі дахи, укриті переважно черепицею, наявність чотирикутних веж із наметовими дахами, особлива форма вікон і дверей (прямокутники зі зрізаними горішніми кутами), застосування художньої поліхромної кераміки (майоліки) на фасадах і розписів у інтер'єрах. Регіональні центри модерну українського: Полтавський, Харківський, Київський, Львівський. Споруди в цій стилістиці збереглися також у містах Вовчанську, Дніпрі, Івано-Франківську, Кам'янці-Бузькій, Кременчуці, Лубнах, Миргороді, Миронівці, Ніжині, Носівці, Одесі, Слов'янську, Сумах, Чернігові.

У цьому стилі збудовано понад 500 споруд різного призначення: прибуткових житлових будинків (будинок В. Хрєнникова 1910–1913 у м. Дніпрі), особняків (будинок М. Дмитрієва у с. Яреськах Полтавської області), громадських — адміністративних (будинок страхового товариства «Дністер» 1905–1906 у м. Львові), навчальних (будинок міського училища імені М. Грушевського 1911 у м. Києві), лікувальних (будинок земської лікарні 1913 у м. Лубнах), культурно-освітніх (палац культури імені І. Котлова 1925–1927 у м. Кременчуці), а також сакральних (Георгіївська каплиця у м. Полтаві 1911–1914), промислових (електростанція у м. Ніжині 1914–1916).

Найвизначнішими втраченими об'єктами архітектурної спадщини України у стилі модерну українського є:

будинок М. Грушевського на вулиці Паньківській у м. Києві 1908–1909 (див. Грушевського Михайла історико-меморіальний музей);
водолікарня на курорті у м. Миргороді 1912–1916.

Галерея

Будинок дворянського поземельного банку у м. Чернігові 1911–1913
Спарене вікно будинку губернського земства в Полтаві
Будинок страхового товариства «Дністер» 1905–1906 у м. Львові
Георгіївська каплиця
у м. Полтаві 1911–1914
Електростанція
у м. Ніжині 1914–1916
Водолікарня на курорті у м. Миргороді 1912–1916.
Рисунок В. Чепелика

Література

Чепелик В. Український архітектурний модерн. Київ : Київський національний університет будівництва та архітектури, 2000. 378 с.
Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 339–371.
Український архітектурний модерн (остання третина ХІХ — перша третина ХХ століття) : ретроспективний бібліографічний покажчик / Мінрегіон України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного ; уклад. Т. В. Бернацька ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант А. О. Пучков. Київ, 2020. 160 с.
Власенко А., Степанова С. Сад українського модерну. Українська стилістика в архітектурі першої половини ХХ ст. Київ ; Харків : Видавець Олександр Савчук, 2025. 400 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Модерн український (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Модерн український (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.10.2022