Язловецький замок
Язлове́цький за́мок — комплекс оборонних споруд, пам'ятка архітектури національного значення, с. Язловець Чортківського району Тернопільської області, Україна.
Мурований замок міститься на вузькому пересипі (перешийку) високої гори між річками Вільхівець і Язлівчик (басейн р. Дністра) у мальовничому природному амфітеатрі серед гір, порослих лісом. Мисова (див. Мис) конфігурація плато обумовила складну форму замку в плані.
Історична довідка
Точне датування замку не з’ясовано. Його збудовано у кілька етапів. Перша писемна згадка про місто Язловець — 1379, про тутешній замок — 1436. Його необхідність зумовлено розташуванням Язловця на стародавньому торговельному Королівському шляху (лат. «Via Regia»). Він поєднував м. Львів з Молдавським князівством. Найдавнішу частину замку сформовано до кінця 14 ст. як інкастельовану (пристосовану до оборони) резиденцію місцевих панів Бучацьких. Перед 1448 власник Ф. Бучацький-Язловецький (1378–1456; тепер Україна) перебудував замок і розширив його у напільний бік. 1550–1560 Ю. Язловецький (1510–1575; тепер Україна) під час чергової перебудови звів у замку велику багатоярусну надбрамну башту із західного боку. Наступну перебудову 1575–1595 ініціював М. Язловецький (1550–1595; тепер Україна); він збудував каплицю на східному подвір’ї. 1643 замок перейшов у власність О. Конецпольського, котрий 1649–1658 значно розширив замок, прибудувавши до нього палац або нижній замок, у якому сам мешкав. Він влаштував другу, зовнішню лінію оборони з мурами й баштами. Тоді ж у північній стіні західного двору збудовано напівкруглу бастею. Після цього Язловецький замок вважали таким само важливим для оборони Поділля, як і Кам’янець-Подільський замок.
1672 замок здобуло військо Османської імперії. 1684 король Ян ІІІ Собеський відвоював його для Речі Посполитої у поруйнованому стані. У першій половині 18 ст. замок належав магнатам Любомирським. 1747 новий власник С. Понятовський (1676–1762; Польща) — батько майбутнього останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського, перебудував нижній замок на палац у стилі бароко, добудувавши бічні рамена. 1863 тодішній власник Х. Блажовський (дата народження невідома, 19 ст.; тепер Україна) передав замок із палацом католицькому жіночому монастирю, при якому тут було влаштовано дівочу школу. Від 1947 у палаці містився технікум, потім санаторно—лікувальний заклад, від 1990 відновлено монастир. Перші наукові дослідження замку виконано 1864. Археологічні розкопки виконано 1895–1898. 1936–1939 замок дослідив і видав 1948 монографію про нього історик архітектури із м. Варшави Б. Геркен (1904; тепер РФ — 1979; Польща). У 1990-х львівський інститут «Укрзахідпроєктреставрація» дослідив замок і опрацював проєкт реставрації і пристосування його. Від 2008 замок в оперативному управлінні Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Характеристика
Тепер комплекс включає дві частини — пізньосередньовічний замок та бароковий палац. Замок є видовженим п’ятигранником з однією чотирикутною баштою в гострокутному заломі південно-західного й північно-західного мурів. У північно-західному мурі була в’їзна брама, а до північного прилягав житловий будинок у стилі готики (збережено частково). Новий двір, прибудований з напільного східного боку перед 1448, як і старий, замкнено гострим кутом з чотиригранною баштою. Територію замку розділяє на два двори корпус із наскрізним проїздом. Усі споруди верхнього замку, побудовані з девонського пісковика, збережено в руїнах. Найкраще збережено найбільшу башту — західну надбрамну зі стінами завтовшки до 4 м. Усі чотири яруси перекрито мурованими склепіннями. В’їзд влаштовано на третьому ярусі через звідний міст (не збережено). Проїзд у башті має унікальну конструкцію: це вузький довгий коридор, фланкований з обох боків казематами. Браму оформлено ззовні і з двору різьбленими порталами в стилі ренесанс. Північну бастею збережено на висоту трьох ярусів: вона втратила тільки аттик вінчання. Східний корпус одноярусний, складається з чотирьох склепінчастих приміщень. Східна наріжна башта (з напільного боку) напівзруйнована до рівня оборонних мурів. Збережено також південний і частково північний мури зовнішньої лінії оборони. Триповерховий П-подібного плану палац первісно збудовано 1649–1658 як казематоване укріплення нижнього замку, фланковане двома наріжними бастіонами. 1747 його реконструювали з надбудовою і прибудовами двох бічних рамен. Так в об’єм палацу включено оборонні мури нижнього замку. Великий парадний двір — курдонер палацу — розкрито у бік замку й сполучено наскрізним проїздом із прилеглим парком. Фасади поєднують ренесансну стилістику з бароковою. Особливою пишнотою вирізняється портал палацу на парковому фасаді. Значну мистецьку цінність мають геральдичні (див. Геральдика) барельєфні (див. Барельєф) композиції, що завершують трикутні центральні фронтони обох фасадів.
Значення
Язловецький замок — один із найцінніших, але малодосліджених магнатських приватних замків Поділля, в якому оприявнено характеристики основних періодів оборонного і палацового будівництва в краї.
Література
- Guerquin B. Zamek w Jazłowcu // Prace Komisji Historii Sztuki. 1948. T. 9. P.180–181.
- Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні. Львів : Центр Європи, 1997. С. 142–145.
- Лонкевич Д., Бойко О. Замки Тернопільської області (з архіву інституту «Укрзахідпроектреставрація») // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2000. № 11. С. 59–88.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 386–390.
- Оконченко О. Еволюція об’ємно-планувальної структури фортифікацій бастіонних замків Західної України // Жовква крізь століття : в 7 вип. Львів : Растр-7, 2012. Вип. 2. С. 236–241.
- Оконченко О. Принципи застосування ранніх бастіонних фортифікацій у замках Західної України // Жовква крізь століття : в 7 вип. Львів : Растр-7, 2012. Вип. 2. С. 219–235.
- Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія–Друк, 2015. С. 72–73.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Язловецький замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Язловецький замок (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.05.2025
