Кам'янець-Подільський замок

Ка́м’янець-Поді́льський за́моккомплекс пам’яток архітектури та містобудування національного значення, Хмельницька область, Україна.

Кам’янець-Подільський замок. Курйозне зображення Старого і Нового замків на кольоровому плані Кам’янця-Подільського 1691, гравірованому Н. де Фером у м. Парижі: ландшафт і споруди подано в дзеркальному відображенні
Літографія за малюнком Н. Орди 1870-х
Гравюра кінця 19 ст.
Рисунок В. Вечерського, 1983
Панорама з боку міста
План: А–Старий замок; Б–південний двір Старого замку; В–північний двір Старого замку. Башти: 1–Нова східна; 2–Папська (Кармелюкова); 3–«Ковпак»; 4–Тенчинська; 5–Ласька; 6–Денна; 7–Нова західна; 8–західний мур з пороховими льохами; 9–Мала башта; 10–башта «Рожанка»; 11–місце Польної брами (не збережено); 12–Комендантська башта; 13–Ланскоронська башта; 14–Водяна башта
Головний в’їзд
Папська (Кармелюкова) башта
Тенчинська башта й південний двір замку
Оборонна галерея замкового муру
Вал, рів і каземати Нового замку

Загальні відомості

Міститься біля західної межі історичного центру міста, від якого відділений каньйоном р. Смотрич, що охоплює Старе місто зусібіч. Унікальний ландшафт зумовив структуру укріплень м. Кам’янця-Подільського (до кінця 18 ст. — Кам’янця). Вона включає: Старий замок, Новий замок, міські укріплення на півострові, оточеному р. Смотричем, та Замковий міст, який поєднує Старий замок зі Старим містом. Усі споруди муровані з місцевого каменю на вапняному розчині. Старий замок був ядром фортифікаційної системи, оскільки захищав головний в’їзд до міста. Тепер він є архітектурною домінантою в ландшафті та міській забудові.

Історична довідка

Найдавніші укріплення на території Старого замку датовані археологами 11–13 ст. У грамоті 1374 князя Юрія Коріятовича (після 1330–1375; тепер Литва — Україна) вперше згадано Кам’янецький замок. 1393 литовський князь Вітовт узяв його штурмом унаслідок заколоту серед замкової залоги. З кінця 14 ст. до середини 15 ст. замок переплановано, модернізовано старі башти і збудовано нові — Папську, Ковпак, Тенчинську, Рожанку, Малу західну, Водну, Лянскоронську, Чорну (не збережено) і дві Комендантські (збережено одну). Лаську башту збудовано протягом другої половини 15 ст. — початку 16 ст. 1544–1547 військовий інженер І. Бретфус (Претфес; початок 16 ст. — 1571; тепер Нідерланди — Україна) виконав другу реконструкцію замку з потовщенням і надбудовою старих мурів, будівництвом нових башт і споруд: Нової західної башти, Нової східної башти, Польної брами (не збережено), східного замкового муру з брамою і підземною галереєю. 1618–1621 на захід від Старого замку військовий інженер Т. Шемберг (Шомберг; кінець 16 ст. — 1638/1640; Польща) побудував муровано-земляний Новий замок бастіонного (див. Бастіон) типу. 1672 при штурмі міста військом Османської імперії Старий і Новий замки та Замковий міст зазнали значних руйнувань. Протягом 1672–1699 турки відремонтували частину споруд. Після звільнення від турків Кам’янця 1699 протягом 18 ст. добудовано окремі замкові укріплення, зокрема південні мури головного двору.

На початку 19 ст. під владою Російської імперії Старий замок перетворено на в’язницю. Згідно з проектом спорудження нової фортової фортеці, розробленим військовим інженером К. І. Опперманом (1766–1831; тепер Німеччина — Росія), мури й башти пропонувалося розібрати, проте для реалізації проекту забракло коштів. 1876 у зв’язку з розширенням шляху до міста, що проходив уздовж замку, розібрано Польну й Підзамецьку брами.

1928 Кам’янецький замок оголошено історико-культурним заповідником. Його корпуси, споруджені у 19 ст., перебудовано і в них розміщено історичний музей. З 1962 тривають реставраційні роботи. Тепер Старий і Новий замки та Замковий міст входять до складу Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець».

Характеристика

Старий замок має оборонні мури периметром 336 м. Їх висота до 17,5 м, товщина — до 4 м. Вони обмежують територію головного двору. Стіни нижньої південної тераси замку розташовані значно нижче. Вони починаються від Папської башти і, обмежуючи територію Південного двору площею 760 кв. м, закінчуються біля Тенчинської башти. Ці мури товщиною до 3 м і висотою до 10 м. У стінах збереглися бійниці двох історичних періодів.

Кожна із замкових башт є унікальним витвором середньовічної оборонної архітектури.

Нова східна башта, збудована 1544 над давньою криницею глибиною понад 40 м, утворює східний зовнішній кут Старого замку, виступаючи назовні. Вона п’ятигранна, має три яруси бійниць. На другому ярусі збереглося водопіднімальне колесо діаметром 4,5 м. На двох фасадах, звернених до дороги, вмуровано кам’яні ядра. На східному фасаді, між другим і третім ярусами, збереглася пам’ятна білокам’яна плита з датою «1544» й іменем будівничого — «Іов Претфес».

Лянскоронська башта збудована наприкінці 14 ст. Спочатку була надбрамною. 1544 перебудована. Заввишки 15 м, має конічне муроване вінчання. У рівні четвертого ярусу проходить внутрішньостінний хід, що поєднує башту з прилеглими оборонними мурами.

Комендантська башта датована початком 15 ст. Розташована на північному боці головного двору Старого замку між баштами Лянскоронською і Рожанкою. Невелика, діаметром 3 м, двоярусна, поставлена на оборонному мурі на висоті 9 м. З обох боків її частини, що нависають, підтримані трьома білокам'яними кронштейнами.

Башта Рожанка кінця 14 — середини 16 ст. утворює північний зовнішній кут головного двору Старого замку.

Водна башта розташована на північ від головного двору Старого замку, під скелею його нижньої тераси на правому березі р. Смотрич над криницею. До замку з башти ведуть два отвори: нижній — до підземного ходу, верхній — до зовнішнього переходу, по якому подавали воду в замок. Башта також виконувала функцію вартової.

Мала західна башта, збудована наприкінці 14 ст., перебудована 1542–1544. Стоїть на переломі південно-західного зовнішнього замкового муру. Вона овальна в плані, розкрита у бік двору.

Нова західна башта, збудована 1542, утворює західний зовнішній кут замку й майже усім об’ємом виступає назовні. Первісно була п’ятигранною. 1672 зруйнована і в тому ж році відбудована із заокругленням з напільного боку. Це найбільша замкова башта, після реставрації 2010-х накрита масивним конічним дахом.

Денна башта розташована в західному кутку головного двору Старого замку. Вона має найскладнішу будівельну історію, що починається з 12 ст. З напільного боку прямокутна в плані, з надвірного — кругла. На висоту двох ярусів до неї з трьох боків прилягають оборонні мури й башта Нова західна. Висота башти з напільного боку 18,5 м, товщина стін до 4 м. Має бійниці різного характеру й різних епох: від пристосованих до стрільби з лука до артилерійських.

Ласька башта другої половини 15 ст. розташована на західній половині південно-західного оборонного муру головного двору замку. 1544 зазнала значної перебудови. Циліндрична чотириярусна башта поставлена на переломі замкового оборонного муру й на межі двох терас, різниця між висотою яких становить 10,5 м. З напільного боку висота башти сягає 22,5 м. Характерною рисою є наявність тільки одного, горішнього, бойового ярусу. На порталі входу до башти з боку подвір’я був латинський напис, що в перекладі означає «Вірний друг більш рідкісний, ніж фенікс» (напис не збережено).

Тенчинська башта кінця 14 ст. розташована на переломі південно-західного муру замкового головного двору, виступає на три чверті назовні. Збереглася на висоту 21 м. Її діаметр 7 м, товщина стін 2 м. На північному фасаді зберігся білокам’яний портал у стилі ґотики.

Башта Ковпак кінця 14 ст. розташована на східній половині південно-західного оборонного муру. Збереглася на висоту 22 м, має п’ять ярусів бійниць.

Папська башта початку 15 ст. утворює зовнішній південний кут головного двору Старого замку. Будівництво завершено на початку 16 ст. Тут протягом 1818–1823 був ув’язнений ватажок селянського руху У. Кармелюк, на честь якого на фасаді встановлена меморіальна дошка. Відтоді за баштою закріпилася друга назва — Кармелюкова. Башта 28 м заввишки на висоту чотирьох нижніх ярусів квадратна в плані зі стороною 10 м. Вище за допомогою тромпів квадрат переходить у восьмерик, ще вище — у циліндр. В об’ємному вирішенні башти відображено перехідний етап від готики до ренесансу.

Новий замок лежить на захід від Старого замку. Це земляний горнверк з мурованими казематами і сухим ровом. Складається з двох напівбастіонів з орільйонами (заокругленими виступами) і кавальєрами (високими насипними платформами для гармат). Напівбастіони з’єднано прямими куртинами між собою та зі Старим замком. Утворений всередині чотирикутний замковий двір з трьох боків оточували казематовані приміщення. У 1640-1650-х бруствери й північна ескарпова (див. Ескарп) стіна були пошкоджені. Більших руйнувань замок зазнав 1672. 1763–1765 роботами з реконструкції замку керував комендант фортеці Я. де Вітте. Ремонтні роботи тривали наприкінці 18 ст. і на початку 19 ст. Збереглися північно-східна і північно-західна куртини з ровом та північний напівбастіон. Ескарпові й контрескарпові мури збереглися пересічно на висоту 8–10 м. Казематовані приміщення та коридори, перекриті циліндричними склепіннями, збереглися частково й відреставровані.

Замковий міст має складну конструкцію, яка захована під зовнішнім обмуруванням і включає пілони, поєднані арками. 1687 під владою Османської імперії міст, що зазнав руйнувань від артилерійського обстрілу 1672, обмурували з обох боків і він набув вигляду монолітної конструкції. Унаслідок цього міст отримав назву Турецького, хоча збудували його набагато раніше (дата будівництва не з’ясована, перша документальна згадка 1494). Довжина мосту 88 м; ширина в основі 9 м, у верхній частині — 6,5 м. Загальна висота 27 м. Ця споруда є невід’ємною частиною фортифікаційного комплексу м. Кам’янця-Подільського і пам’яткою інженерного мистецтва доби Середньовіччя.

Значення

Кам’янець-Подільський протягом кількох сторіч був центром Поділля – найбільш загроженої з українських земель у боротьбі з експансією Османської імперії. Кам’янець-Подільський замок — один з найважливіших стратегічних форпостів Східної Європи, який називали «твердинею, утвореною рукою Божою», «наріжним укріпленням людської культури», «передовим муром християнства». Незважаючи на воєнні руйнування кінця 17 ст., перебудови 18 ст. та втрати 19 ст., замок добре зберігся і репрезентує розвиток фортифікаційного мистецтва України від Середньовіччя до ранньомодерної доби, від баштово-стінових до бастіонних укріплень.

Додатково

У добу Середньовіччя замок не завжди утримували в належному стані. Комісія, яка оглядала прикордонні замки 1494, записала про Кам’янець: «Замок цей майже весь сплюндрований і зруйнований; запасів харчу нема ніяких; усі кутки порожні, так що сором говорити і писати таке про цей славний замок». Наприкінці опису автор, перефразуючи афоризм папи римського Григорія І Великого, зазначив: «міст польський, солдат австрійський, черниця баварська, віра угорська, піст німецький, споруди Кам’янця — все це нічого не варте».

Цитата

Латинський напис на західному фасаді Польної брами (не збережено):
Переклад:
«Щасливе королівство, яке в мирний час готове до війни»
Оригінал:
«Felix regnvm qvod tempore pacis tractat bella»

 (Цит. за вид.: Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст. (історично-археологічні нариси). Київ, 1928. С. 18).


Література

  1. Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст. (історично-археологічні нариси). Київ, 1928. С. 13–33.
  2. Юрченко П. Кам’янець-Подільський замок // Архітектурні пам’ятники. Збірник наукових праць. Київ : Видавництво Академії архітектури УРСР, 1950. С. 105–120.
  3. Нельговский Ю. Некоторые особенности замков Подольских земель Украины XVI — начала XVII вв. // Архитектурное наследство. Вып. 27. Москва : Стройиздат, 1992. С. 89–96.
  4. Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 287–300.
  5. Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 32–40.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Кам'янець-Подільський замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кам'янець-Подільський замок (дата звернення: 26.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.01.2022

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ