Успенський собор у Лебедині

Успенський собор у Лебедині. Загальний вигляд із дзвіницею. Фото початку 20 ст.
Загальний вигляд із півдня. Фото початку 20 ст.
Рисунок архітектора К. Сидорова за фото початку 20 ст.

Успе́нський собо́р у Лебедині́втрачений об’єкт архітектурної спадщини, Сумська область, Україна.

Дерев’яна Успенська церква в межах фортеці м. Лебедина відома з другої половини 17 ст. Замість неї на центральному міському майдані 1770 розпочали будувати великий мурований Успенський собор. Завершено й освячено 1797. Він став архітектурною домінантою міста. Композиція собору була унікальною, оскільки поєднувала два традиційні для України типи храмів: хрестовокупольний з тридільним триверхим. У цьому виявився вплив місцевої слобожанської традиції, започаткованої Успенським собором в Охтирці.

План собору — прямокутник з напівкруглими виступами: апсидою зі сходу й контрапсидою із заходу. Чотири пілони поділяли головний об’єм на три нави, середня — набагато ширша й вища за бічні. Пілони за допомогою підпружних арок несли три світлові бані на восьмериках, розміщених на поздовжній осі собору. З них середня була значно вищою, двоярусною, двозаломною. Перехід від підбанного квадрата до восьмерика центральної бані виконано за допомогою конічних пандативів. Три бані оригінально поєднувалися зовні: значно нижчі за центральну бічні бані ніби зрослися з нижнім ярусом центральної, утворивши монолітний об’єм.

В інтер’єрі бічні нави перекривали хрещаті й коробові склепіння. Зовнішній декор витриманий у перехідній стилістиці від бароко до класицизму, із застосуванням пілястр, карнизів, русту, різноманітних за формою наличників. Спершу дахи були укриті ґонтом, його замінили залізом 1811–1814 і тоді ж територію оточили мурованою огорожею з будівлями соборного причту.

У першій половині 19 ст. із заходу перед собором збудували муровану двоярусну дзвіницю типу «четверик на четверику» в стилі класицизму. Її вінчав високий шпиль.

Споруду на початку 1920-х дослідив С. Таранушенко.

Радянська влада закрила собор для богослужінь на початку 1930-х і разом зі дзвіницею знищила вибухівкою (1939.) Битою цеглою вимощували міські вулиці до 1948.

Тепер на цьому місці Центральний сквер із пам’ятником Т. Шевченку, а площа поряд називається Соборною.

Галерея

Література

  1. Таранушенко С. Пам’ятники архітектури Слобожанщини XVII–XVIII віків // Питання історії архітектури та будівельної техніки України. Київ : Держбудвидав УРСР, 1959. С. 44–80.
  2. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 300–301.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Успенський собор у Лебедині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Успенський собор у Лебедині (дата звернення: 7.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.11.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ