Сурб-Хач
Сурб-Хач (вірм. Սուրբ Խաչ — Святий Хрест) — вірменський монастир, пам’ятка архітектури національного значення поблизу м. Старий Крим, АР Крим, Україна.
Загальні відомості
Монастир розташований в улоговині між пагорбами серед лісу за 3,5 км. на південний захід від м. Старий Крим. Комплекс розміщений приховано на схилі г. Карасан-Оба. У ландшафті монастирські церква і вежа є архітектурними акцентами, які можна бачити тільки у найближчому до них середовищі. Зовні монастир схожий на замок: глухі високі мури по периметру прямокутної в плані території, дзвіниця як замкова башта, вхід приховано в закутку. Комплекс складається з церкви, до якої прибудовано гавіт (притвор) з дзвіницею, трапезної, келій, господарських прибудов. Вони поставлені впритул одна до одної довкола малого і великого внутрішніх двориків. Поза монастирськими мурами на терасах є два фонтани 18–19 ст., сходи й будівля готелю для прочан.
Історична довідка
Монастир засновано не пізніше 1347. Відомий з 1358, коли три брати — вірмени Ованес, Акоб і Хазар із Себастії заклали церкву Сурб Ншан (Благовіщення), освячену 1368. В останній чверті 14 ст. до церкви прибудовано гавіт та зведено кілька споруд (не збережено). У другій половині 17 ст. збудовано трапезну та корпус келій. У 14–18 ст. монастир був духовним, культурним і освітнім центром вірмен Криму з училищем, скрипторієм і бібліотекою. У 17–18 ст. тут містилася резиденція вірменських архієпископів Криму.
1778 під час депортації російською владою вірмен із Криму монастир закрито, 1800 — відновлено. 1906 з південного боку монастиря зведено готель для прочан, зруйнований у 1940-х. 1925 монастир закрили, влаштувавши в будівлях послідовно санаторій для хворих на туберкульоз, піонерський табір, склад. Комплекс споруд зазнав руйнувань під час Другої світової війни.
Реставрацію розпочато 1963 під керівництвом архітектора Є. Лопушинської (1920–1995; Україна). 1976 відбудовано готель для прочан. У 1973–1976, 1980-х виконано археологічні дослідження. Реставрацію з відбудовою зруйнованих споруд завершено 1992–2001 і 2002 комплекс передано релігійній громаді. Тепер це чоловічий монастир Вірменської апостольської церкви. У приміщенні поряд із трапезною влаштовано музейну експозицію, присвячену історії монастиря. У липні 2008 під час урочистого відзначення 650-річчя першої історичної згадки про монастир його відвідали Верховний Патріарх і Католікос усіх вірмен Гарегін ІІ (1951 р. н.; Вірменія) та президент Вірменії С. Саргсян (1954 р. н.; тепер Азербайджан). Після окупації Криму Російською Федерацією 2014 її уряд незаконно оголосив 2015 Сурб-Хач об’єктом культурної спадщини народів РФ федерального значення.
Характеристика
Стіни усіх споруд муровано з ламаного каменю-пісковика, а колони, арки й склепіння — з тесаного вапняка; склепіння трапезної цегляні. Окремі архітектурні деталі декоровано різьбленням по каменю. Дахи укрито черепицею.
Головною спорудою є церква Сурб-Ншан, яка повторює традиційні взірці церковної архітектури Вірменії 12–13 ст. Вона тринавова, середохрестя увінчано куполом на циліндричному зсередини підбаннику. Ззовні підбанник дванадцятигранний, з чотирьох боків прорізаний щілиноподібними вікнами і прикрашений нішами, колонками, різьбленим орнаментом у вигляді плетінки. По периметру підбанника угорі є різьблений напис із датою побудови храму. Нави перекрито стрілчастими склепіннями. Інтер’єр за вірменською традицією прикрашений різьбленим орнаментом. Вхідний портал на західному фасаді прикрашений різьбленням із фрескою. Монументальний живопис в інтер’єрі датовано 18 ст.
Прибудований до церкви із західного боку в останній чверті 14 ст. гавіт усередині розділений арками на три нави й перекритий склепіннями. Над південно-західним кутом височить чотиригранна дзвіниця з односхилим дахом, на яку ведуть кам'яні сходи.
Корпус келій, збудований 1694, Г-подібний у плані, двоповерховий. Вхід у кожну з келій влаштовано з дерев’яної галереї, що йде уздовж двох фасадів, звернених у внутрішній дворик. Приміщення першого поверху перекриті кам’яними склепіннями, другого — дерев’яними стелями. Північно-західна келія першого поверху перекрита хрестовим склепінням на нервюрах з круглим замковим каменем. У кожній келії влаштовано камін з димарем у товщі стіни.
Трапезна другої половини 17 ст. формує північно-західний кут монастирського комплексу й великого монастирського двору навпроти головного фасаду церкви. Це прямокутна в плані видовжена будівля з двома залами та прибудовою з півдня. Первісно одноповерхова на підвалі, другий поверх надбудовано у 1860-х. Обидва зали мають окремі входи: північний є трапезним залом з кухнею, трохи менший південний мав господарське призначення. Обидва зали перекрито системою склепінь, що спираються на арки й стіни. У північній стіні кухні влаштовано камін з топкою, що має форму півциркульної арки. Поряд з каміном — величезна піч з топкою такої ж форми. Другий поверх трапезної використовували як монастирський готель.
Значення
Сурб-Хач є унікальним на території України сакральним комплексом Вірменської апостольської церкви. Він зберіг автентичні середньовічні споруди, що репрезентують як вірменську культуру зокрема, так і поліетнічність і синтетичність архітектурної спадщини Криму в цілому.
Література
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (каталог-справочник). Т. 2. Киев : Будівельник, 1985. С. 331-332.
- Вечерський В. Українські монастирі. Київ : Наш час, 2008. С. 29-33.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Сурб-Хач // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сурб-Хач (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.02.2022
