Говденко, Маріоніла Мойсеївна
|
Говденко, Маріоніла Мойсеївна | |
|---|---|
| Народження | 23.08.1918 |
| Місце народження | Київ |
| Смерть | 16.01.2012 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Одеська державна академія будівництва та архітектури |
| Напрями діяльності | архітектура |
Говде́нко, Маріоні́ла Мойсе́ївна (уроджена Александрова; 23.08.1918, м. Київ — 16.01.2012, там само) — архiтектор, реставратор, історик архітектури, автор реставрації низки архітектурних пам’яток.
Життєпис
1940 закiнчила Одеський iнститут інженерів цивільного і комунального будівництва (тепер Одеська державна академія будівництва та архітектури). З 1947 працювала у сфері реставрації пам'яток архітектури в одній установі (м. Київ), яка змінювала назви й організаційні форми — тресті «Будмонумент» (згодом — Республіканські науково-реставраційні майстерні, Українське спеціалізоване науково-реставраційне виробниче управління Держбуду УРСР, iнститути Укрпроектреставрація, УкрНДІпроектреставрацiя): з 1956 — головний архітектор проєктів, 1969–1980 — начальник науково-дослідного реставраційного вiддiлу, 1980–1985 — головний архітектор архітектурно-реставраційної майстерні № 2, 1985–1987 — головний спеціаліст комплексної архітектурно-реставраційної майстерні № 1.
Діяльність
Протягом 1950-х — 1980-х досліджувала архітектурні пам’ятки різних історичних епох та різних регіонів України; опрацьовувала проєкти реставрації їх, вела авторський нагляд за виконанням реставраційних робіт; осмислювала методику, практичний досвід, результати історико-архітекурних досліджень і оприлюднювала це в наукових публікаціях. У практичній діяльності навчала архітекторів-реставраторів молодшого покоління.
За проєктами Говденко і під її керівництвом реставровано понад 40 визначних пам’яток архітектури, зокрема Спасо-Преображенський собор в Ізюмі (1955–1965); будівлю синагоги в Гусятині (кінець 1950-х — 1972); Ковнiрiвський корпус (1960–1963), дзвіницю Успенського собору (1956–1963), дзвіницю на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври (1960–1965); дзвiницю церкви Миколи Доброго у Києвi (1968); Верхній замок у Луцьку (1964–1977); Спасо-Преображенський собор у Дніпрі (1960–1976); Збаразький замок (1965–1970); Успенський (Георгіївський) собор у Каневі (1966–1970); Хотинську фортецю і замок (1966–1980); Спасо-Преображенський собор (1966–1982), будівлю колегiуму (1973–1977), Катерининську церкву (1975–1980), пам’ятки Троїцько-Іллінського монастиря (1973–1982) у Черніговi; Миколаївський собор у Нiжинi (1960–1980); кам’яницю Лизогубів (1967) та церкву Святого Юрія в Седневі (1975–1978); Воскресенську церкву в Сумах (1978). З 1973 керувала реставрацією садиби в Качанівці.
Визнання
Не маючи формальних відзнак і не прагнучи їх, була авторитетним київським архітектором-реставратором другої половини 20 ст., знавцем архітектури Гетьманщини 17–18 ст.
Праці
- Древний архитектурный комплекс в Чернигове // Строительство и архитектура. 1987. № 7. С. 26–27. (у співавт.)
- Дві споруди зодчого Йоганна Баптиста // З історії української реставрації / За ред. В. Тимофієнка; упоряд.: В. Отченашко, А. Антонюк. Київ : Українознавство, 1996. С. 244–251.
- Дзвіниця церкви Святого Миколи Доброго в Києві // З історії української реставрації / За ред. В. Тимофієнка; упоряд.: В. Отченашко, А. Антонюк. Київ : Українознавство, 1996. С. 190–193.
- Іллінська церква в Чернігові: історія та реставрація // З історії української реставрації / За ред. В. Тимофієнка; упоряд.: В. Отченашко, А. Антонюк. Київ : Українознавство, 1996. С. 263–268.
- Києво-Печерська лавра: варіації на тему реставрації // З історії української реставрації / За ред. В. Тимофієнка; упоряд.: В. Отченашко, А. Антонюк. Київ : Українознавство, 1996. С. 8–25. (у співавт.)
- Старовинний козацький храм Слобожанщини. Спасо-Преображенський собор в Ізюмі // З історії української реставрації / За ред. В. Тимофієнка; упоряд.: В. Отченашко, А. Антонюк. Київ : Українознавство, 1996. С. 258–263.
- Праці архітектора Йоганна Баптиста в Гетьманщині // Пам’ятки України. 1997. № 1. С. 70–77.
- Шедевр барокової архітектури XVII століття – Миколаївський собор у Ніжині // Теорія та історія архітектури і містобудування. 1998. Вип. 2. С. 122–127.
- Чернігівський колегіум // Архітектурна спадщина України : в 5 вип. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування; Головкиївархітектура, 2002. Вип. 5. С. 153–169.
Література
- Пляшко Л. Твой современник // Строительство и архитектура. 1988. № 2. С. 26–27.
- 50-річчя Укрреставрації. Історія корпорації. Київ; Львів : Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація, 1996. С. 97.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Говденко, Маріоніла Мойсеївна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Говденко, Маріоніла Мойсеївна (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.11.2023