Соціальна група

Соціа́льна гру́па — сукупність індивідів, об’єднаних усвідомленою метою, спільними інтересами, соціальними характеристиками (соціально-демографічними, професійними, територіальними, національними, політичними, релігійними тощо), що мають спільний соціальний статус і виконують взаємопов’язані соціальні ролі.

Історична довідка

Витоки цього поняття сягають античності. Аристотель поряд із категоріями «особистість» і «суспільство» застосовував поняття «група» й описував людину як «соціальну істоту» (zoon politikon), що живе в політичній спільноті. У Новий час Т. Гоббс одним із перших визначив групу як число людей, об’єднаних загальним інтересом або загальною справою, виокремив упорядковані й неупорядковані, політичні й громадські, законні й протизаконні групи. Згодом Ш. Л. де Монтеск’є та Ж.-Ж. Руссо розглядали суспільство як сукупність груп зі своїми інтересами.

Наприкінці 19 — на початку 20 ст. соціологи Е. Дюркгейм, Г. де Тард, Г. Зіммель, Л. Гумплович, К. Маркс, М. Вебер, Ф. Тенніс започаткували розроблення соціологічної теорії груп у межах двох підходів:

– індивідуалістського — через зіставлення групових процесів з індивідуальною поведінкою;

– колективістського — через визнання надіндивідуального групового зв’язку як самостійної соціальної реальності.

Л. Гумплович вважав, що соціологія має вивчати насамперед соціальні групи як первинні одиниці суспільного життя. К. Маркс виокремив класи як головні соціальні групи, об’єднані спільним економічним становищем. Г. Зіммель розглядав групу як форму соціальної взаємодії. Ф. Тенніс відзначав розбіжність між традиційною спільнотою (Gemeinschaft) і раціональною договірною організацією (Gesellschaft). Е. Дюркгейм надавав соціальній групі самостійного значення як елементу соціальної реальності, що виконує інтеграційну функцію. М. Вебер запропонував типологію груп за статусом, владою та стилем життя.

У 20 ст. вивчення соціальних груп продовжили Т. Парсонс (функціональний підхід) і Р. К. Мертон (теорія референтних груп). Значний внесок зробили також К. Ц. Левін (теорія групової динаміки), С. Е. Аш і М. Шеріф (1906; Туреччина — 1988; США; експерименти з конформізму), які зосередили увагу на міжособистісних впливах у малих групах.

У 21 ст. зросла увага до віртуальних і мережевих груп, що формуються у цифровому середовищі (див. Віртуальний світ). Новим типом соціальної взаємодії в інформаційному суспільстві є поява віртуальних та мережевих груп.

Характеристика

Соціальна група — родове поняття, яке охоплює різні типи соціальних утворень: організовані (колективи), культурно-ідентичні (спільноти, нації), стратифікаційно визначені (класи, соціальні верстви, соціальні прошарки). Залежно від критеріїв формування (мета, структура, ідентичність, статус) існує на мікро-, мезо- та макросоціальному рівнях.

Соціальні групи формують соціальну структуру суспільства, впливають на індивідуальні рішення, поведінку, соціальні практики. Вони є механізмами соціальної стратифікації, а також включення/виключення зі суспільних процесів.

Поняття «соціальна група» використовується в соціології для дослідження соціальної взаємодії, ідентичності, соціальної мобільності, групових норм і цінностей.

До загальних характеристик соціальної групи відносять:

наявність спільної соціальної ознаки або інтересів (вік, професія, етнічність, гендер, цінності тощо);
упорядкована взаємодія між членами групи у межах соціального простору (фізичного або віртуального);
спільна мета або функція (трудова, культурна, політична, освітня тощо);
усвідомлення групової ідентичності та належності;
система соціальних ролей і статусів;
внутрішня структура, норми, правила і санкції;
сталість або тривалість існування групи в часі.

Класифікація

Соціальні групи класифікують за різними критеріями.

За розміром:

малі (до 30 осіб);
середні (30–200 осіб);
великі (понад 200 осіб).

За способом формування:

первинні — невеликі за розміром, тривалі за часом спільноти, члени яких мають тісні, емоційно забарвлені міжособистісні стосунки. Формуються природним шляхом і ґрунтуються на особистому спілкуванні (наприклад, родина, друзі, сусіди).
вторинні — раціонально організовані об’єднання, засновані на формальних, функціональних стосунках між учасниками, орієнтованих на досягнення спільної мети (трудові колективи, організації, політичні партії).

За правовим статусом:

формальні — організовані об’єднання, які мають зафіксовану структуру, нормативно визначені правила, статуси й ролі членів;
неформальні — спонтанні об’єднання осіб, які виникають на основі особистих симпатій, інтересів або спільного досвіду, без офіційного оформлення чи регламентованої структури.

За членством:

відкриті — групи, до яких може приєднатися новий учасник за умови прийняття певних правил або цінностей; їх склад змінюється, а межі залишаються гнучкими (наприклад, громадський рух, інтернет-спільнота, волонтерська група).
закриті — обмежені у доступі об’єднання, вступ до яких можливий лише за певних умов (відбору, рекомендацій, належності до особливої категорії). Такі групи часто мають жорстку ієрархію або внутрішні регламенти (наприклад, масонська ложа, елітарний клуб, спецслужба, релігійна секта).

За тривалістю існування:

тимчасові — групи, які створюють для виконання короткочасного завдання або функції й припиняють своє існування після досягнення мети (наприклад, організаційний комітет, акційна волонтерська команда, тимчасовий проєктний підрозділ);
середньотривалі — групи, що функціонують упродовж обмеженого періоду, пов’язаного зі спільною діяльністю або життєвим етапом учасників (наприклад, студентська академічна група, навчальний курс, сезонна трудова бригада);
довготривалі — стійкі за часом об’єднання, які зберігають свою ідентичність та основний склад упродовж тривалого періоду, іноді — всього життя (наприклад, родина, релігійна громада, етнічна спільнота, професійна асоціація).

За стабільністю:

стабільні — групи, що мають сталі структуру, склад і норми взаємодії; характеризуються відносною незмінністю ролей, тривалим членством і високим рівнем згуртованості (наприклад, родина, колегіальний орган, монастирська спільнота);
нестабільні — групи з мінливим складом, непостійними зв’язками та слабкою структурною впорядкованістю, які можуть швидко виникати й розпадатися (наприклад, натовп, онлайн-чат, ситуативне об’єднання протестувальників).

За соціальним значенням:

референтні — групи, з якими індивід ототожнює себе, приймає їхні цінності та норми як зразок;
номінальні — групи, що формуються лише для статистичного чи адміністративного обліку, без реальної взаємодії між членами.

За простором існування:

реальні — групи, члени яких взаємодіють у фізичному просторі, мають безпосередній особистий контакт і спільну просторово-часову присутність (наприклад, трудовий колектив, родина, шкільний клас, релігійна громада);
віртуальні — об’єднання, що існують і функціонують у цифровому середовищі, де взаємодія відбувається через інформаційно-комунікаційні технології (наприклад, форуми, чати, онлайн-спільноти в соціальних мережах, геймерські команди);
мережеві соціальні групи — структури, учасники яких пов’язані між собою через систему соціальних зв’язків, не обов’язково одночасної взаємодії чи спільної діяльності. Такі групи часто ґрунтуються на слабких зв’язках, взаємних підписках, рекомендаціях, інформаційних потоках (наприклад, мережа професійних контактів, LinkedIn-спільнота, мережа активістів).

Основні різновиди соціальних груп

вікові групи (діти, підлітки, молодь, люди середнього віку, літні люди);
сімейні групи (на основі родинних зв’язків);
професійні групи (вчителі, медики, військові);
етнічні та релігійні спільноти (об’єднані спільним походженням або вірою);
класові групи (власники засобів виробництва, менеджери, робітники);
вразливі соціальні групи (люди з інвалідністю, підлітки з девіантною поведінкою, діти-сироти);
соціально неблагополучні групи (маргінали, бездомні, особи з девіантною поведінкою);
віртуальні групи, що функціонують у цифровому середовищі, часто поза фізичним контактом, з власною культурою, нормами та правилами.

Функції соціальних груп

Соціальні групи виконують низку ключових функцій у суспільстві, сприяють його стабільності, розвитку та згуртованості. Основні функції включають:

соціалізаційну — забезпечення формування особистості, засвоєння соціальних норм, цінностей і моделей поведінки;
регулятивну — підтримка соціального порядку через формування норм, санкцій і очікуваної поведінки;
інтеграційну — сприяння згуртуванню індивідів і соціальній єдності в межах спільноти чи суспільства загалом;
комунікативну — створення умов для взаємодії, обміну інформацією та формування громадської думки;
мобілізаційну — обʼєднання ресурсів і зусиль членів групи для досягнення спільної мети, особливо в умовах соціальних змін, кризи чи війни;
ідентифікаційну — формування відчуття належності до групи, забезпечення психологічної підтримки, стабільності та самовизначення.

Значення

Розуміння функціонування й динаміки соціальних груп має важливе значення для соціального прогнозування, управління, освіти, публічної політики та національної безпеки.

Література

Parsons T. The Social System. New York : Free Press, 1951. 574 p.
Недбай В. Віртуальні співтовариства як нова форма суспільної самоорганізації // Освіта регіону. Політологія, психологія, комунікації. 2008. № 1–2. С. 154–157. URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/34
Weber M. Wirtschaft und Gesellschaft. Grundriß der verstehenden Soziologie. Frankfurt : Zweitausendeins Buch 2000, 2010. 1138 p.
Кузьменко Т. М. Сутнісні характеристики та класифікація соціальних груп: референтна група: види та функції // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2013. Вип. 18. С. 64–77. URL: https://sociology.knu.ua/sites/default/files/library/elopen/aktprob.18.64.pdf
Durkheim É. The Division of Labor in Society. New York : Free Press, 2014. 362 p.
Бурмага Н. В. Мережеві спільноти як нова форма соціальної організації в умовах постмодерну // Науково-теоретичний альманах Грані. 2016. № 19 (4). С. 63–68.
Штомпка П. Соціологія. Аналіз суспільства. Львів : Колір ПРО, 2020. 800 с.

Автор ВУЕ

А. С. Лобанова, М. Н. Єнін

Покликання на цю статтю: Єнін М. Н., Лобанова А. С. Соціальна група // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Соціальна група (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.09.2025