Гендер

Ге́ндер, ґе́ндер (англ. gender — стать, від лат. genus — рід) — соціальні ознаки, які приписують жінкам і чоловікам; пов’язані з фемінністю та маскулінністю соціальні ролі, яких у певному суспільстві очікують від жінок і чоловіків. Стать найчастіше пов’язують із генітальною будовою, репродуктивною системою, хромосомним набором, тобто з біологічними ознаками. Натомість гендер — не біологічна, а соціокультурна категорія: індивід не отримує гендер автоматично від народження, а набуває у процесі включення в суспільне життя.

Історична довідка

Поняття «гендер» з’явилося у 1960-х. Існує дві найпоширеніші версії походження цього терміна. За однією з версій, дослідник Джон Мані (1921–2006; США) використав його 1955 у «Британському журналі з медичної сексології» («British Journal of Medical Sexology»). Інша версія приписує авторство терміна психоаналітику Роберту Столлеру (1924–1991; США), який 1968 ужив це слово у назві своєї статті «Стать і гендер: про розвиток маскулінності та фемінності» («Sex and Gender: on the Development of Masculinity and Femininity»). Зі сфери медицини поняття «гендер» поступово перейшло в гуманітарні та суспільні науки, стало активно вживаним у 1970–1980-і.

Характеристика

Поняття «гендер» тісно пов’язане зі соціальними уявленнями про те, що означає бути чоловіком або жінкою (маскулінність та фемінінність), які відображають гендерну ідентичність. Зокрема, маскулінність у системі патріархатних гендерних відносин пов’язують із силою, владою, мужністю, витривалістю, агресію, неемоційністю, орієнтацію на успіх. Натомість фемінінність — протилежні до маскулінності риси: емоційність, чуйність, слабкість, залежність тощо.

Ознаки гендеру

Поняття «гендер» має множинний і ситуативний характер. Уявлення про те, що означає бути жінкою чи чоловіком, змінюється залежно від історичного і соціально-культурного контексту. Гендер — не просто описова ознака, це критика доволі вузького сценарію поведінки для жінок і чоловіків, який передбачений гендерними стереотипами. Дискурс про гендер тісно пов’язаний із дискурсом про гендерну нерівність як частину гендерної структури суспільства, а не тільки з уявленнями про відмінність між чоловіками й жінками. Разом із нерівністю йдеться про ієрархію, стратифікацію і владу, вбудовану в гендерні відносини. Гендерна теорія передбачає зміну соціальної реальності, мета якої — забезпечити гендерну рівність.

Додатково

Сучасні теорії гендерних відносин доводять, що соціальні відмінності між чоловіками та жінками недоцільно пояснювати тільки біологічними відмінностями, варто брати до уваги соціальні очікування.

Література

  1. Кіммел М. С. Гендероване суспільство / Пер. з англ. С. Альошкіна. Київ : Сфера, 2003. 494 с.
  2. Гендер для медій / За ред. М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманової. 3-тє вид., випр. і допов. Київ : Критика, 2017. 224 с.
  3. Марценюк Т. Гендер для всіх. Виклик стереотипам. Київ : Основи, 2017. 256 с.
  4. Глосарій і тезаурус Європейського інституту з ґендерної рівності / Ред. кол.: М. Бабак, О. Давліканова, М. Дмитрієва та ін. Київ : Вістка, 2021. 170 с. URL: http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/17580-20210419.pdf
  5. Гендер в деталях. URL: http://genderindetail.org.ua/
  6. Електронна бібліотека // Українська асоціація дослідників жіночої історії. URL: http://www.womenhistory.org.ua/index.php/elektronni-resursi/16-elektronna-biblioteka
  7. Крона. URL: http://www.krona.org.ua/nash.html
  8. Повага: кампанія проти сексизму. URL: http://povaha.org.ua
  9. Gender Museum. Музей жіночої та гендерної історії. URL: http://gender.at.ua

Автор ВУЕ

Т. О. Марценюк


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Марценюк Т. О. Гендер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гендер (дата звернення: 16.06.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.06.2021

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності