Стратифікація соціальна
Стратифіка́ція соціа́льна (пізньолат. stratificatio, від лат. stratum — настил і …ficatio, з facere — робити) — поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи та соціальні верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту тощо. Великі соціальні страти іменують також класами.
Зміст
Історична довідка
П. Сорокін у 1920-х запропонував аналізувати соціальний стан за допомогою ранжування соціальних груп і спільнот за різними рівнями доходу, способу та стилю життя, зразками поведінки, суспільним престижем.
За допомогою поняття соціальної стратифікації вивчають явище нерівності в суспільстві, вимірюють характеристики соціальних груп, класів, спільнот з метою їхнього порівняння, зіставлення становища в різних країнах, визначення ступеня соціальних розбіжностей між ними.
Характеристика
Системні характеристики
Головні системні характеристики стратифікації:
- cоціальність (позабіологічність) — розподіл благ у суспільстві, що ґрунтується на нормах чи загальновизнаних правилах;
- універсальність і мінливість — за наявності історичної рухливості форми її сутність (нерівність соціального становища різних груп людей), зберігається протягом усієї історії цивілізації;
- сукупність культурних переконань (ідеології).
Форми стратифікації соціальної
Форми соціальної стратифікації можна звести до трьох основних типів: економічна, політична та професійна стратифікації.
Політична стратифікація означає розподіл населення за рівнем доступу до політичної влади, за рангом посади, панівну меншість і керовану більшість. Наявність влади дає можливість контролювати блага і ресурси, яких потребують індивіди та групи. Нерівномірний розподіл влади зумовлює нерівномірний розподіл багатства та престижу.
Економічна стратифікація виявляється в рівні багатства, доходів, відносин власності.
Професійна стратифікація пов’язана з тим, як суспільство або група оцінює соціальну значущість різних видів діяльності відповідно до панівних та усталених у конкретній культурі соціальних норм і цінностей.
Історичні типи стратифікації
Головними історичними типами стратифікованого суспільства є рабство, касти, стани і класи. Перші три системи належать до закритої (жорсткої) системи стратифікації, яка передбачає чіткі межі між стратами, заборону переходу з однієї страти в іншу.
Класову систему стратифікації вважають відкритою, тут немає формальних обмежень переходу з однієї страти в іншу. Соціальні групи складаються з вільних і рівних у політичному і правовому відношеннях громадян — державна влада не регламентує належність до соціальних класів, не встановлює її законодавчо та не передає в спадок (передають майно і капітал, але не сам статус). Класові системи пов’язані з відмінностями в економічному становищі груп людей, з нерівністю щодо володіння матеріальними ресурсами та контролю над ними. Тому вони набагато рухливіші порівняно з іншими стратифікаційними системами, у яких найголовнішу роль відіграють неекономічні фактори (наприклад, релігія в кастовій системі в Індії).
Підходи до аналізу соціальної стратифікації
Основні підходи до аналізу стратифікації — функціональний та конфліктний.
Представники функціонального підходу: соціологи К. Девіс (1908–1997), В. Мур (1914–1987; обидва ― США) та ін. Вони схарактеризували стратифікацію як нерівномірний розподіл матеріальних благ і суспільного престижу, зумовлені функціональною важливістю соціальної позиції.
Соціальна стратифікація — природний механізм, завдяки якому суспільство забезпечує просування на найважливіші позиції найбільш кваліфікованих осіб. Їх винагороджують відповідно до значущості (престижності) соціальної ролі. Саме тому стратифікація справедлива.
У конфліктному підході соціальну стратифікацію розглядають крізь призму відносин соціальних груп і соціального конфлікту як опору наявним у будь-якому суспільстві відносинам панування і підпорядкування. Конфліктний підхід пов’язують з іменами К. Маркса, Ф. Енгельса, Ч. Р. Міллза, Р. Дарендорфа, Л.А. Козера та ін. Його прихильники аналізують зв’язок таких чинників як соціальний клас, раса, вік, етнічна та гендерна належність, з нерівномірним розподілом прибутків, влади, освіти і соціального престижу.
Критерії соціальної стратифікації
У вивченні соціальної стратифікації застосовують об’єктивні, суб’єктивні або обидва критерії.
Об’єктивні критерії — переважно об’єктивні шкали, що вимірюють позиції індивіда в різних зрізах стратифікаційної системи. Для економічної стратифікації це шкала з сумами доходу за місяць чи рік, для політичної — з рангами посади тощо.
Суб’єктивні критерії відображають самоідентифікацію осіб із певними соціальними групами, визначення свого місця в суспільній ієрархії, оцінку престижу наявних груп тощо.
Література
- Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / Пер. с англ. Москва : Политиздат, 1992. 543 с.
- Standing G. The Precariat: The New Dangerous Class. New York : Bloomsbury Academic, 2011. 198 p.
- Пікетті Т. Капітал у XXI столітті / Пер. з англ. Київ : Наш Формат, 2016. 696 с.
- Standing G. Basic Income: And How we Can Make it Happen. London : Pelican, 2017. 374 p.
- Кирюхин Д. Неравенство и его восприятие // Идеология и политика. 2018. № 2 (10). С. 33–79.
- Подходы к классовому анализу / Под ред. Э. О. Райта; пер. с англ. Киев : Институт социологии НАН Украины, 2019. 309 с.
- Буткалюк В. Нерівність за умов економічної ґлобалізації: емпіричний соціологічний вимір // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2020. № 1. С. 66–85.
- Юрченко Ю., Кутуєв П., Єнін М. та ін. Класовий поділ і соціальна нерівність у незалежній Україні // Нариси новітньої історії України, 1991–2021 / Ред.: М. Мінаков, Г. Касьянов, М. Роджанскі. Київ : Laurus, 2021. 344 с.
- Yurchenko Y., Kutuev P., Yenin M., Korzhov H. Class Divisions and Social Inequality in Independent Ukraine // The Ukraine to Ukraine. A Contemporary History, 1991–2021. Berlin : Ibidem Verlag, 2021. 386 p.
- World Inequality Report 2022. URL: https://wir2022.wid.world/
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Пиголенко І. В., Єнін М. Н. Стратифікація соціальна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стратифікація соціальна (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.05.2023