Мцхети історичні пам'ятки
|
Мцхети історичні пам'ятки | |
|---|---|
| Країна | Грузія |
| Місце розташування | Мцхета |
| Площа | 3,85 га, площа буферної зони 2 382,5 га. |
| Рік внесення | 1994 |
| Критерії | (iii), (iv) |
Мцхе́ти істори́чні па́м’ятки (англ. Historical Monuments of Mtskheta; грузин. მცხეთის ისტორიული ძეგლები) — комплекси середньовічних культових споруд стародавньої столиці Грузії (Грузія); пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (від 1994).
Площа території пам’ятки 3,85 га; площа буферної зони — 2 382,5 га.
Зміст
Розташування. Складники
Історичні пам’ятки Мцхети містяться у культурному ландшафті поблизу злиття річок Арагві та Кури у м. Мцхеті у Центрально-Східній Грузії за 20 км на північний захід від м. Тбілісі. Включає три комплекси споруд, між якими є прямий візуальний зв'язок: храм Джварі з монастирем, що стоїть на високій горі, яка панує у ландшафті, а також розташовані у пласкій міжгірній річковій долині кафедральний собор Светіцховелі з прилеглими спорудами й неподалік від нього — монастир Самтавро. Храми Джварі, Светіцховелі й Самтавро є архітектурними домінантами.
Історична довідка
Місто Мцхета було стародавньою столицею Картлі, Східногрузинського царства, від 3 ст. до н. е. до 5 ст., а також місцем, де 337 християнство проголошено офіційною релігією країни. Відтоді й дотепер Мцхета є центром Грузинської православної церкви. Сприятливі природні умови, стратегічно вигідне розташування на перетині торговельних шляхів та зв'язки з Римською імперією, Персією Давньою (Іраном), Сирією, Палестиною та Візантійською імперією сприяли розвитку Мцхети й зумовили поєднання різних культурних впливів із місцевими традиціями. Після 6 ст., коли столицю перенесли до м. Тбілісі, Мцхета зберегла провідне значення як культурний і духовний центр країни.
У монастирі Джварі, кафедральному соборі Светіцховелі та монастирі Самтавро протягом їхнього існування було проведено низку перебудов. Роботи, виконані у 19 ст. під час панування тут Російської імперії, завдали певної шкоди пам'яткам: такі «відновлення» були типовими для того часу й невідповідними щодо методики поводження з архітектурними пам'ятками. Незважаючи на це нерухому культурну спадщину м. Мцхети збережено завдяки пієтету, з яким грузинський народ ставиться до свого національного культурного надбання. Мцхета та її околиці 1977 набули статусу археологічно-архітектурного заповідника. Мцхету було визначено як місто-музей, а генеральний план розвитку, затверджений 1973, закріпив імператив щодо збереження історично сформованого масштабу забудови та міського пейзажу. Систему зон охорони пам'яток культурної спадщини запроваджено 2006 та скориговано 2012. План управління пам'яткою всесвітньої спадщини (менеджмент-план) підготовлено, але станом на 2026 Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО зазначає необхідність його удосконалення в частині механізму управління та координації діяльності всіх зацікавлених сторін. Протягом 2009–2016 історичні пам'ятки Мцхети було внесено до Списку пам'яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що перебувають під загрозою.
Характеристика
Монастир і храм Святого Хреста (Джварі), собор Светіцховелі та монастир Самтавро є ключовими пам’ятками не тільки м. Мцхети, а й загалом середньовічної Грузії. Усі вони містять залишки попередніх споруд на тих самих місцях, а також фрагментарно збережені фрески в інтер'єрах.
Комплекс собору Светіцховелі у центрі міста включає кафедральний собор, палац та браму католікоса й патріарха святого Мелхіседека І (2-га половина 10 ст. — 1033, тепер Грузія). Усі вони — 11 ст., причому собор побудовано на місці попередніх церков, які датовано 4–5 ст. Хрестовокупольний собор є найвищою спорудою. Багатий скульптурний декор фасадів датують різними періодами його історії.
Невелика купольна каплиця монастиря Самтавро побудована у 4 ст. і відтоді зазнала різних перебудов. Головну монастирську церкву побудовано на початку 11 ст. У ній — поховання царя Іберії Міріана ІІІ, котрий запровадив християнство як офіційну релігію в Грузії.
Історичні пам'ятки Мцхети включають також археологічні пам'ятки, що мають неоціненне наукове й історико-культурне значення, оскільки засвідчують високу культуру будівництва, скульптурного оброблення каменю, гончарства, ливарництва й інших технологій оброблення металу, а також соціальний, політичний та економічний розвиток цього гірського царства протягом 4-х тисячоліть. Матеріальні пам'ятки м. Мцхети мають високу асоціативну цінність, оскільки пов'язані з діяльністю видатних релігійних лідерів, таких як свята Ніна (просвітителька Грузії), чия місіонерська активність задокументована грузинськими, вірменськими, грецькими та римськими історичними джерелами. Пов'язана з нею церква Джварі дотепер є найсвятішим місцем у Грузії.
Пам’ятка має високий рівень автентичності.
Храм монастиря Самтавро
Інтер’єр храму монастиря Самтавро
Каплиця монастиря Самтавро
Значення
Мцхета від часів запровадження християнства була духовним та культурним центром країни і зберегла це історичне значення, зокрема й завдяки старовинним храмам і монастирям. З огляду на це визначне місце, що складається з трьох комплексів історичних та архітектурних пам’яток, внесено 1994 до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 708 за критеріями (iii), (iv). Визначну універсальну цінність Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО колегіально сформульовано так:
- Критерій (iii): Історичні пам'ятки Мцхети свідчать про високий рівень мистецтва та культури колишнього Грузинського царства, яке відіграло визначну роль у середньовічній історії регіону. Вони оприявнюють запровадження та поширення християнства у Кавказькому гірському регіоні та засвідчують соціальний, політичний та економічний розвиток краю від кінця III–го тисячоліття до н. е.
- Критерій (iv): Історичні церкви Мцхети, включно з Джварі, собором Светіцховелі та монастирем Самтавро, є визначними зразками середньовічної сакральної архітектури Кавказького регіону, що репрезентують різні етапи розвитку цього зодчества протягом 4–18 ст.
Джерела
- UNESCO World Heritage Centre. Historical Monuments of Mtskheta. URL: https://whc.unesco.org/en/list/708/
- Вечерський В. В. Архітектура Грузії // Велика українська енциклопедія. Простір знань. URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%97
Література
- Джанберидзе Н. Памятники архитектуры Грузии. Тбилиси : Литература да хеловнеба, 1965. 120 с.
- Беридзе В. Грузинская архитектура с древнейших времен до начала ХХ в. Тбилиси : Литература да хеловнеба, 1967. 92 с.
- Mjaor N. Geschichte der Architektur. Geschichte Kultur und Architektur vom Ende des 5. Jhd. bis zum Ende des 18. Jahrhunderts. Bd. 2. Berlin, 1979. 668 с.
- Квирквелия Т., Мгалоблишвили Н. Архитектура Советской Грузии. Москва : Стройиздат, 1986. С. 16–31.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 46–51.
- Eastmond A. Art on the Edge: The Church of the Holy Cross, Jvari, Georgia // The Art Bulletin. Vol. 105. 2023. P. 64–92.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мцхети історичні пам'ятки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мцхети історичні пам'ятки (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.06.2026
