Рококо (архітектура)

Рококо́ (фр. rococo від rocaille — кам’яні уламки) — стильовий напрям в архітектурі і декоративному мистецтві Європи 18 ст. у рамках стилю бароко в його пізній фазі.

Портал у стилістиці рококо у м. Кракові

Початково, у 18 ст., термін вживали іронічно й він мав негативну конотацію. Стилістика рококо характерна для Франції 1715–1780, звідки вона як мода поширилася у 1730-х на землі Німеччини, Польщу, Чехію і Словаччину, Угорщину, Росію та Україну.

Існують два різні погляди на рококо:

1. Г. Вельффліна: рококо — останній етап розвитку стилю бароко, коли провідною рисою стилістики стала декоративність;
2. мистецтвознавця Г. Зельдмайра (1896–1984; Австрія): рококо — окремий архітектурний стиль, проміжний між бароко й класицизмом, відмінний від обох.

Стилістику рококо, пов’язану з придворною аристократичною культурою епохи пізнього абсолютизму, втілено переважно в декорі, найбільшою мірою — в інтер’єрах репрезентативних будівель і значно менше — у вирішенні фасадів. Використовували фільончасті пілястри, поділ стінових площин на окремі частини у профільованому облямуванні, капітелі колон ордерів архітектурних (переважно іонічного, коринфського й композитного), доповнені завитками, рослинними елементами й орнаментами, картуші й рокайль. Це створювало враження святкової легкості, невимушеності й протиставлялося сучасниками серйозним формам класичного напряму бароко. При цьому загальна композиція відповідної будівлі чи споруди лишалася суто бароковою.

Найвідомішим архітектурним ансамблем рококо є Площа Станіслава в Нансі (див. Площі Станіслава, Кар’єр і д’Альянс у Нансі). Розрізняють національні варіанти стилістики рококо у Франції, Баварії, Австрії, Чехії, Пруссії, Польщі, Росії тощо. У цій стилістиці працювали архітектори П. Гіжицький, І. Григорович-Барський, Г. В. фон Кнобельсдорф, Б. Меретин, Й. Б. Нойман, Б. Ф. Растреллі тощо.

В Україні декор у стилістиці рококо присутній у низці барокових споруд: Андріївська церква у м. Києві, собор Святого Юра у Львові, собор Різдва Богородиці в Козельці, костел Святого Вінсента Домініканського монастиря у Тернополі тощо.

Галерея

Декор у стилістиці рококо на ґотичному порталі будинку у м. Кракові Капітель пілястри іонічного ордера, трансформована у стилістиці рококо Капітель пілястри композитного ордера, трансформована у стилістиці рококо Декор інтер’єру в стилістиці рококо: палац Е. Й. Бірона в Рундале (с. Пілсрундале, тепер Земгальського регіону, Латвія) Декор у стилістиці рококо на фасаді Андріївської церкви у м. Києві Декор у стилістиці рококо в інтер’єрі Андріївської церкви у м. Києві

Література

1. Асеев Ю. Стили в архитектуре Украины. Киев : Будівельник, 1989. 104 с.
2. Воробйова Л. Рококо // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 257.
3. Norwich J. J. Great Architecture of the World. New York : DaCapoPress, 2003. P. 184–185.
4. Вельфлин Г. Ренессанс и барокко. Пер. с нем. Е. Лундберга. Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2004. 288 с.
5. Вечерський В. Особливості стилю бароко в архітектурі України XVII–XVIII століть // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: збірник наукових праць. Вип. 9. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2009. С. 199–203.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Рококо (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Рококо (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.10.2022