Покрова на Нерлі церква
'Покрова́ на Не́рлі це́рква — архітектурна пам’ятка, православний храм, складник пам'ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Владимира та Суздаля білокам'яні пам'ятки», внесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 1992 під № 663, Владимирська область, Російська Федерація.
Зміст
Загальні відомості
Мурована церква стоїть на невисокому пагорбі в долині р. Нерлі поблизу давнього місця впадіння її у р. Клязьму (доплив р. Оки), за 1,5 км. від селища Боголюбово (колишньої князівської резиденції) і за 13 км. на північний схід від м. Владимира. Архітектурна домінанта в ландшафті. У добу Давньої Русі церква позначала головний в’їзд по річках до княжого двору в Боголюбові та столиці князівства м. Владимира.
Історична довідка
Церкву збудовано 1166 за один будівельний сезон на замовлення князя Андрія Боголюбського в пам’ять його сина княжича Ізаслава Андрійовича (після 1147 — 1165, тепер Російська Федерація), котрий помер від ран, отриманих у військовому поході на Волзько-Камську Булгарію. У джерелах зафіксована й інша дата спорудження храму — 1158. Вважають першим у Давній Русі храмом, присвяченим новому церковному святу — Покрові Пресвятої Богородиці. Церкву звела з білого тесаного каменю артіль майстрів, надіслана зі Священної Римської імперії германської нації на прохання Андрія Боголюбського його союзником імператором Фрідріхом І Барбароссою. Існує думка, в артілі були й майстри з Давнього Галича. 1673 храм відремонтовано й частково знищено первісну одноповерхову галерею, яка оточувала церкву з трьох боків.
1784 ігумен місцевого Боголюбова монастиря отримав дозвіл єпископа розібрати храм на будівельний матеріал для спорудження монастирської дзвіниці. Оскільки церковний клір і майстри не домовились про вартість робіт, церква збереглася.
1795 в інтер’єрі влаштовано сходи на хори (первісно сходи були ззовні). 1803 форму бані змінили з шоломоподібної на цибулясту. 1816 прибудовано цегляні ґанки. Під час ремонту 1877 донищено залишки галереї та настінний живопис в інтер’єрі. Поряд з церквою збудовано муровані: надбрамну дзвіницю з північного боку (після 1860; збережено тільки перший ярус) та Трьохсвятительську церкву (1884). Богослужіння в церкві припинено 1923 і вона передана Владимирському музею. З 1958 — у складі Володимиро-Суздальського музею-заповідника. 1954–1955 історик архітектури М. Воронін (1904–1976, Росія) виконав архітектурно-археологічні дослідження пам’ятки. Тепер це об’єкт культурної спадщини народів Російської Федерації федерального значення, що перебуває у спільній власності Російської православної церкви і Володимиро-Суздальського музею-заповідника.
Характеристика
Церква хрестовокупольна, тринавова, триапсидна, чотиристовпна, увінчана одним куполом на високому світловому підбаннику. Для убезпечення від повеней зведена на штучному насипі й субструкціях 4 м заввишки, первісно була оточена одноярусною галереєю-гульбищем. Фасади розчленовано пучковими пілястрами, на які накладено тонкі напівколонки, й завершено закомарами. Над перспективними порталами влаштовано аркатурно-колончастий фриз (див. Аркатура), який є характерним мотивом Владимиро-суздальської білокам’яної архітектури. Фасади прикрашено вирізьбленими з білого каменю рельєфами з зображеннями царя Давида, Богородиці, грифонів, левів, птахів і маскаронів.
Значення
Найдосконаліший за своїми мистецькими якостями білокам’яний храм у Владимиро-суздальському зодчестві Давньої Русі. Попри те, що збудовано пам’ятку німецькими майстрами Фрідріха І Барбаросси, її вважають (безпідставно) архітектурним символом Росії.
Цитата
Переклад:
«Церква Покрова на Нерлі є не тільки найдовершенішим храмом, створеним на Русі, а й однією з найвеличніших пам’яток світового мистецтва. Як всі великі пам’ятки, Покров на Нерлі не можна передати в жодних відтвореннях на папері і тільки той, хто бачив його наяву, хто ходив у затінку дерев, які його оточують, відчував чарівність усього його несказанно стрункого силуету й насолоджувався досконалістю деталей, — тільки той може оцінити це справжнє диво руського мистецтва».
Оригінал:
«Церковь Покрова на Нерли близ Владимира является не только самым совершенным храмом, созданным на Руси, но и одним из величайших памятников мирового искусства. Как все великие памятники, Покров на Нерли непередаваем ни в каких воспроизведениях на бумаге и только тот, кто видел его в действительности, кто ходил в тени окружающих его деревьев, испытывал обаяние всего его неописуемо стройного силуэта и наслаждался совершенством его деталей, — только тот в состоянии оценить это подлинное чудо русского искусства.»Цит. за: Грабарь И. О Русской архитектуре. Исследования. Охрана памятников. Москва : Наука, 1969. С. 47. Переклад В. В. Вечерського.
Література
- Грабарь И. О Русской архитектуре. Исследования. Охрана памятников. Москва : Наука, 1969. С. 47.
- Раппопорт П. Зодчество Древней Руси. Ленинград : Наука, 1986. С. 97–105.
- История русской архитектуры. Санкт-Петербург : Стройиздат, 1994. С. 65–68.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 273–275.
- Заграевский С. К вопросу о реконструкции и датировке церкви Покрова на Нерли // Новые исследования памятников архитектуры Владимиро-Суздальского музея-заповедника. Москва : Алев–В, 2008. С. 129–146.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Покрова на Нерлі церква // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Покрова на Нерлі церква (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.02.2021
