Закомара

Закомари на фасаді Успенського собору у Володимирі

Закомари Борисоглібського собору в Чернігові

Закома́ра — верхнє напівкругле завершення прясла (окремої частини) фасадної стіни в середньовічній церковній архітектурі.

Своєю формою відповідає конструктивному призначенню — закривати торець циліндричного або хрестового склепіння, яким перекривають частину церкви. Декілька таких склепінь утворювали на фасадах церков хвилясті лінії численних закомар (від 3 до 5). При цьому покриття даху настилалося безпосередньо на склепіння (так зване позакомарне покриття).

Закомари поширені в архітектурі Візантії та Русі (Борисоглібський собор у Чернігові).

З 16 ст. в архітектурі Московського царства закомари отримують кілеподібне завершення і поступово перетворюються на декоративні кокошники.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 90.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 168.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 95.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Закомара // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Закомара (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.12.2020