Острозький замок
Остро́зький за́мок — ансамбль пам’яток архітектури та містобудування національного значення, Рівненський район, Рівненська область, Україна.
Історична довідка
Час заснування замку не з’ясовано. Історична традиція датує це кінцем 13 ст. Найдавніші муровані укріплення постали у другій половині 14 ст., коли Острогом володів князь Данило Острозький (дата народжнння невідома, початок 14 ст. — після 1366; Україна). При ньому зведено мурований замковий донжон, який в історичних джерелах названо «Вежа мурована» або «Дім мурований». Згодом замок розбудовував онук Данила Василь Федорович Острозький, прозваний Красним (початок 15 ст. — 1450: тепер Україна), спорудивши в ньому дерев’яну Богоявленську церкву. 1521 замість неї збудовано мурований храм, прилеглий до оборонного муру.
За часів князя К.-В. Острозького у середині 16 ст. зведено Нову (круглу) башту, а всі замкові споруди отримали архітектурні деталі й декор у стилі ренесанс. Після смерті 1620 останнього з князів Острозьких по чоловічій лінії Януша (1554; тепер Україна — 1620; тепер Польща), замком володіли Анна-Алоїза Ходкевич з Острозьких (1600; тепер Україна — 1654; тепер Польща), князі Заславські, Вишневецькі, Сангушки, Яблоновські. За їхнього володіння замок занепав, проте зберіг основні муровані споруди.
З 1981 замок належать Державному iсторико-культурному заповiднику в Острозi.
Характеристика
Замок міститься на південно-східній околиці історичного центру міста, посідаючи вершину Замкової або Судної гори 20 м заввишки над рівнинною долиною р. Вілії (лівий доплив р. Горині басейну р. Дніпра) на лівому її березі. Побудований поблизу впадіння у р. Вілію р. Грабарки на знищеному монголо-татарською навалою 1241 городищі 11–12 ст. Замок нерегулярний у плані: його конфігурація зумовлена рельєфом пагорба. Складався з мурованих і дерев’яних споруд, оточених земляним оборонним валом та ровом, що наповнювався водою з р. Грабарки. У середньовіччі до замку прилягав Окольний замок (не збережено). Від міських укріплень збереглися тільки дві надбрамні башти — Татарська та Луцька (див. Луцька брама в Острозі).
Тепер замок складається з мурованих споруд: Вежі мурованої, Нової (круглої) башти, Богоявленської церкви і надбрамної дзвіниці, яка слугує в’їздом на територію. Її збудовано 1905 на місці старої замкової брами за проєктом цивільного інженера О. К. Павловського (1861; тепер Україна — 1923 тепер Росія).
Вежа мурована стоїть у південно-східній частині замку на крутосхилі. Це квадратний у плані багатоярусний донжон другої половини 14 ст. — перша мурована споруда замку. На зламі 15–16 ст. прибудовано напівкруглу башту, перебудовано південно-східний кут, який укріпили масивним контрфорсом. Протягом другої половини 16 ст. перероблено бійниці й частково склепіння в окремих приміщеннях. Наприкінці 16 ст. споруда отримала ренесансний декор. Нові контрфорси прибудовували, запобігаючи руйнуванню донжона, протягом 16–17 ст. 1797 стародавній третій ярус споруди зруйнувався, його залишки розібрали і на початку 19 ст. збудували наново. У 19 ст. споруда зазнала перебудов. Упродовж 1913–1915 архітектор В. Леонтович під керівництвом академіка архітектури П. П. Покришкіна (1870–1922; Росія) реставрував (див. Реставрація) споруду, пристосувавши її для культурно-освітніх установ (історичного музею, бібліотеки, залу для народного читання). У радянську добу тут містився краєзнавчий музей, тепер — музейна експозиція заповідника. Споруда мурована з каменю-пісковика й цегли з товщиною стін 2,0–2,6 м. Вона чотиригранна, на південному фасаді асиметрично розміщено великий напівкруглий виступ. З півдня, заходу і сходу укріплена контрфорсами. Через різкий ухил рельєфу місцевості з зовнішнього боку має три наземні яруси, а з боку замкового двору — два. На дворовому фасаді зберігся готичний (див. Готика) перспективний портал, над яким — різьблений з каменю герб князів Острозьких. У підвалі збереглася стародавня криниця. Головний зал підвалу перекритий хрестовим склепінням, інші приміщення — циліндричними. Основний ярус розташований на рівні замкового двору і має два входи. Головний зал перекритий циліндричним склепінням з розпалубками. Він має п’ять бійниць. У внутрішній стіні є готичний портал стрілчастої форми. В одній з кімнат горішнього ярусу зберігся ренесансний білокам’яний портал 16 ст.
Нова (кругла) башта стоїть у південно-західному куті замкового двору. Це мурована з каменя і цегли циліндрична бастея, призначена для артилерії. З боку двору має трапецієвидний виріз для зручності завезення гармат. Триярусна, з високим глухим цокольним ярусом, що має стіну завтовшки 3,6 м з боку рову. Цоколь укріплено трьома контрфорсами. Горішні яруси мають артилерійські бійниці. Завершує башту характерна ренесансна «корона» — пояс машикулів на фігурних кам’яних кронштейнах, що несе глуху аркаду та фігурні зубці.
Богоявленська церква поставлена у північній частині Замкової гори, над давнім оборонним ровом. Північна стіна є залишком оборонного муру замку, до якого прибудований храм. На кам’яних облямуваннях чотирьох бійниць північного оборонного муру є різьблені написи, що вказують на 1521 як дату будівництва храму. Богоявленська церква була зразком при спорудженні Троїцького собору Троїцького монастиря у Межирічі. 1636 тодішня власниця Острога А.-А. Ходкевич закрила православну церкву й до кінця 19 ст. вона стояла пусткою, поступово руйнуючись. 1887–1891 її відбудували з руїн в архітектурних формах, схожих на первісні, за проєктом архітектора В. І. Токарєва (1844–1887; Росія), причому від первісної споруди залишили тільки підмурки і північну стіну. План хрестовокупольного тринавового храму збережено, як і загальну п’ятикупольну композицію, проте вівтарні апсиди подовжено на схід. Північна оборонна стіна храму товстіша за інші (2,8 м). Крім ключовидних бійниць вона має широкий уступ, який у давнину був огороджений і слугував бойовим обходом. Стіна над уступом декорована глухою аркадою. Південний і західний фасади церкви укріплені уступчатими контрфорсами, що надає споруді готичного колориту. У давнину декоративне оздоблення церкви мало виразний готичний характер, виявлений у кам’яних різьблених наличниках вікон і порталах, стрілчастих формах підпружних арок, вікон і дверей.
Галерея
|
Значення
Усі три замкові споруди унікальні для України. Вежа мурована є найстародавнішим збереженим витвором оборонної архітектури середньовічної Волині. Нова (кругла) башта представляє ренесансний етап розвитку української фортифікації. Богоявленська церква — неповторний приклад поєднання в одній споруді характерних рис сакральної та оборонної архітектури, а також втілення перших спроб науково обґрунтованої реконструкції поруйнованих пам’яток у 19 ст.
Цитати
Князь К.-В. Острозький про моральний авторитет правителя як основу суспільного ладу:
«Достойними достойная созидатися, і чесними чесная совершитися обиче, і через годних людей годниє речі бувають справовані.»
Князь К.-В. Острозький про свою війському міць у протистоянні з поляками:
«Його королівська милість не захоче допустити нападу на нас. Тому що в нас самих може явитися двадцять тисяч озброєних людей. А панове католики можуть взяти верх над нами хіба що числом кухарок, котрих ксьондзи тримають у себе замість жінок.»(Цит. за: Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 85-86.)
Література
- Годованюк О. «Вежа мурована» в Острозькому замку // Українське мистецтво. 1969. Вип. 3. С. 164–172.
- Годованюк О. Пам’ятки будівельної діяльності князів Острозьких у м. Острозі // Острозька давнина. Вип. 1. Львів, 1995. С. 40–58.
- Годованюк О. Замок князів Острозьких // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 208–209.
- Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. Київ : Техніка. 2002. С. 50–59.
- Годованюк О. Вплив готики на муроване монументальне будівництво Волині кінця ХІІІ-ХVІ ст. // Архітектурна спадщина Волині: Збірник наукових праць. Рівне : ПП ДМ, 2008. С. 9–22.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. С. 432–441.
- Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 84–88.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Острозький замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Острозький замок (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.11.2021
