Луцька брама в Острозі
Лу́цька бра́ма в Остро́зі — пам’ятка архітектури національного значення, Рівненська область, Україна.
Розташована на пагорбі в історичному центрі міста серед забудови на вулиці В’ячеслава Чорновола.
Історична довідка
У м. Острозі збереглися 2 муровані фортечні брами з баштами, які входили в систему міських укріплень, збудованих у 1-й пол. 15 ст. за правління князя Василя Федоровича Острозького, прозваного Красним (?–1461). Це Луцька брама, яка добре збереглася, і Татарська надбрамна башта, яка збереглася в руїні. Точна дата їхнього спорудження не встановлена. Обидві пам'ятки є синхронними й однотипними.
Луцька брама захищала в'їзд у місто з боку шляху на м. Луцьк, а Татарська — зі шляху на м. Звягель. Спочатку обидві споруди були двоярусними. Наприкінці 16 — на поч. 17 ст. на кожній з них надбудовано 3-й ярус — ренесансний аттик з бійницями. З напільного боку перед брамами був сухий рів зі звідним дерев’яним мостом через нього.
10.11.1985 в реставрованій Луцькій брамі відкрився Музей книги і друкарства, експозиція якого розташована на 3-х поверхах. Основу музейної збірки становить книжкова колекція місцевого краєзнавчого музею, започаткована 1909–1912 Братством імені князів Острозьких.
2007 пам’ятку знову реставрували.
Характеристика
Споруда мурована з каменю-пісковика на вапняно-піщаному розчині, мурування скріплене дерев'яними балками. Горішній аттик з ренесансним декором муровано з цегли. Пам’ятка триярусна, в першому ярусі був наскрізний арковий проїзд. Третій ярус — ренесансний аттик з фігурними зубцями й ліпними розетками. Цей декор пом'якшує оборонні риси. У нижньому поясі аттика — бійниці в формі оберненої замкової щілини. Арка в'їзду має портал з тесаного каменя. Всередині башта в кожному ярусі мала дерев'яні обхідні галереї, які в 2-му ярусі виводили на дерев’яний бойовий хід міського муру. З внутрішнього боку в стінах башти збереглися гнізда від балок дерев'яних бойових галерей. У плані споруда є поєднанням еліпса з прямокутником (об'єм еліпса перевищує об'єм прямокутної частини). Складність плану зумовлена комбінованим функціональним призначенням міської брами й одночасно — потужної оборонної башти типу барбакана. Башта повністю виступала за межі оборонного муру, безпосередньо пов'язаного з її причілковим фасадом, зверненим у бік міста. Таке розпланувальне і об'ємне вирішення давало можливість максимально збільшити зону флангового обстрілу з бійниць, радіально розміщених в криволінійній частині споруди і на бічних фасадах прямокутного в плані об'єму.
Значення
Луцька брама разом із Татарською баштою представляють регіональний волинський тип міської фортечної брами — своєрідно трактований різновид невеликого барбакана, що є унікальним у Центрально-Східній Європі.
Література
- Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 209–210.
- Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. Київ : Техніка. 2002. С. 50–59.
- Байцар-Артеменко О., Присяжний К. Луцька брама в Острозі. Дослідження та спроба реконструкції // Фортеця: збірник заповідника «Тустань» : в 4 кн. Львів : Камула, 2009. Кн. 1. С. 490–497.
- Вечерський В. В. Фортеці й замки України. Київ; Чернігів : Деснянська правда, 2011. 663 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Луцька брама в Острозі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Луцька брама в Острозі (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.04.2020
