Красічинський замок

Красічинський замок. Загальний вигляд згори.

План

Вигляд з берега р. Сяну. Літографія за аквареллю Н. Орди 1880 р.

Міст через рів

Східний корпус і Королівська башта

Шляхетська і Божа башти

Красі́чинський за́мок (пол. Zamek w Krasiczynie) — пам’ятка архітектури, Підкарпатське воєводство, Польща.

Загальні відомості

Замок, оточений парком, стоїть на правому низькому березі р. Сяну за 10 км на захід від м. Перемишля неподалік від кордону Польщі й України. Найвища замкова надбрамна башта є архітектурною домінантою в ландшафті.

Історична довідка

У середині 16 ст. тут існував дерев’яно-земляний чотирикутний у плані замок Красицьких з цегляною надбрамною баштою. На його місці 1580 С. Красицький (1540–1602; тепер Польща) збудував мурований замок в оточенні ставків. Його розширив і перебудував у стилістиці пізнього ренесансу (маньєризму) 1598–1633 син С. Красицького М. Красицький (1574–1631; тепер Польща). У роботах брав участь будівничий Г. Аппіані (перша половина 16 ст.–1613; тепер Італія — Польща). Красицькі володіли замком до 1687, після того — родини Моджевських і Тарлів. 1726 замок захопило й сплюндрувало військо Російської імперії, після чого його відбудовано. 1834 замок придбав князь Л. Сапіга (1803–1878; тепер Польща, див. Сапіги). Цій родині він належав до 1939. 1852 замок пошкоджено пожежею, 1860 відбудовано.

Пошкодження часів Першої світової війни виправлено реставрацією 1928. У вересні 1939 замок пограбувала й сплюндрувала Червона армія, знищивши, зокрема, й родинні поховання колишніх власників. Після 1945 тут містився лісовий технікум, інші установи. З 1996 Агенство промислового розвитку продовжило розпочаті 1970 роботи з реставрації і пристосування, наслідком чого стало перетворення замку на конгрес-центр з готелем, рестораном, конференц-залом та експозиціями. З 2000-х замок є місцем проведення численних міжнародних конференцій та інших заходів, присвячених співпраці України з Польщею та Європейським Союзом. 15–16.09.2011 тут відбулася міжнародна конференція, за наслідками якої 2013 до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесено Дерев'яні церкви Карпатського регіону Польщі та України. З 2018 замок є пам’яткою історії. Нащадки роду Сапігів з 2000-х у судовому порядку вимагають повернення замку в свою власність.

Характеристика

Замок майже квадратний у плані, зорієнтований за сторонами світу. Має чотири циліндричні наріжні башти (Королівську, Папську, Шляхетську і Божу) та чотиригранну надбрамну, перед якою — довгий мурований арковий міст через замковий рів. У 16–17 ст. рови, наповнені водою з р. Сяну, оточували замок зусібіч. Палацові корпуси прилягають зсередини до зовнішніх мурів з північного і східного боків. Замковий двір по периметру оточено одноярусною аркадною галереєю, що несе терасу, на яку ведуть парадні сходи. Усі фасади пишно декоровано в стилі пізнього ренесансу з застосуванням понад 7 000 кв. м декору у техніці сграфіто. Мури і дві башти — Папська і Шляхетська – увінчано високими аттиками з аркатурою і фігурними зубцями, які утворюють своєрідні «корони» — мотив, характерний для ренесансної стилістики в Польщі та в Україні. Королівська башта увінчана конічним дахом, а Божа — сферичною банею з ліхтариком. Надбрамна башта має багатоярусне завершення барокового (див. Бароко) обрису. Збережено й реставровано інтер’єр каплиці у Божій башті. Під каплицею у цоколі Божої башти є крипта, в якій були родинні поховання Сапігів (не збережено, відновлено фрагментарно). Більшість замкових інтер’єрів знищено Червоною армією 1939 так, що відновленню вони не підлягають. Навколо замку є невеликий ландшафтний парк.

Значення

Красічинський замок є найхарактернішим зразком великої магнатської резиденції доби Відродження у стилі пізнього ренесансу (маньєризму) з найбільшим за площею фасадним декором у техніці сграфіто. У ньому фортифікаційні вимоги поступилися палацовій пишноті, що стало провідною тенденцією протягом 17 ст.

Галерея

Завершення Шляхетської башти
Замковий двір
Південний корпус і Божа башта
Інтер'єр замкової каплиці в Божій башті
Купол замкової каплиці в Божій башті
Портрет кардинала А. Сапіги в інтер'єрі замку

Додатково

У Красічинському замку в сім’ї його власників 14.05.1867 народився майбутній кардинал і архієпископ Кракова князь А. С. Сапіга (1867–1951; тепер Польща), названий «Незламним князем». Він до 1939 був останнім власником замку; розмістив у ньому свої бібліотеку на 15 тисяч томів та архів на 40 тисяч одиниць зберігання (не збережено).
А. Сапіга відіграв ключову роль у житті Кароля Войтили — майбутнього папи римського Івана Павла ІІ, з котрим познайомився 1938, 1942 прийняв у організовану ним підпільну католицьку семінарію у м. Кракові, переконав стати священником і рукоположив (висвятив) 1946. Іван Павло ІІ вважав кардинала своїм наставником і тримав його портрет на робочому столі. Під час візиту до м. Кракова 1999 перед пам’ятником А. Сапізі він висловився так: «Незламний князь… Ця велич триває і створює майбутнє нації і Церкви на цій польській землі. Благослови вас Господь, кардинале, за те, ким ви були для нас, для мене, для всіх поляків у страшну добу окупації».

Література

Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 203.
Zamki // Podkarpackie. Rzeszow, 2010. S. 92–93.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Красічинський замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Красічинський замок (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.01.2023