Бюро архітектурне Фельнера і Гельмера

Бюро́ архітекту́рне Фе́льнера і Ге́льмера (нім. Büro Fellner & Helmer) — проєктно-будівельна фірма архітекторів Ф. Фельнера та Г. Гельмера у м. Відні, діяла у 1873–1919.

Міський театр у м. Рієці (Хорватія)

Міський театр у м. Карлових Варах (Чехія)

Театр у м. Братиславі

Театр у м. Братиславі. Інформаційна таблиця на фасаді про статус пам'ятки і її авторство

Новий німецький театр у м. Празі

Народний театр у м. Відні

Театр вар’єте «Унтер ден Лінден» у м. Берліні. Фасад. Проєктний кресленик Ф. Фельнера і Г. Гельмера

Королівський театр у м. Загребі

Новий німецький театр у м. Гамбурзі

«Імператорська» водолікарня у м. Карлових Варах

Чавунна садова галерея у м. Карлових Варах

Громадський будинок «Пале Моделло» (тепер міська бібліотека й італійський культурний центр) у м. Рієці

Павільйон художніх виставок у м. Загребі

За проєктами Бюро в Європі зведено понад двісті репрезентативних будівель і споруд різного призначення — готелів, казино, банків, курортних купалень і галерей, житлових будинків, концертних зал. Спеціалізувалося у проєктуванні та будівництві театрів (збережено 47 з понад 50).

Історична довідка

Фердинанд Фельнер і Германн Гельмер співпрацювали з 1866 (у майстерні архітектора Ф. Фельнера старшого). 1873 заснували спільне Бюро. Керівний партнер Фельнер відповідав за організаційні питання, переговори із замовниками й органами влади, авторський нагляд на будівельних майданчиках, публічні виступи тощо. Гельмер переважно працював в офісі, відповідав за технічні питання. У кожного був свій штат співробітників; в окремі роки Бюро налічувало до 20 архітекторів. Гельмер тяжів до класичних архітектурних форм, Фельнер — до необароко, проте всі проєкти протягом 43 років вони розробляли й підписували спільно.

Початок діяльності Бюро збігся з переосмисленням значення театрального мистецтва у розвитку суспільства, характерною для тієї доби «сакралізацією» театру і театральних будівель як матеріального вияву нових тенденцій. У той же час суттєво змінювались норми проєктування, будівництва й оснащення театрів: поширення залізних конструкцій технічного забезпечення сцени і перекриттів; впровадження електричного освітлення; заміна в механізації сцени ручних лебідок на гідравлічні машини; збільшення висоти сценічної коробки, відтак трактування сценічної та глядацької частин театру як відокремлених, різновисоких, кожна зі своєю формою даху; посилення протипожежних вимог.

Фельнер і Гельмер враховували у театральних проєктах усі смислові і технологічні новації. Творчі пошуки стимулювало переконання, що театри є храмами високого мистецтва. Бюро ніколи повторно не застосовувало один і той самий проєкт [виняток — ідентичні театри у м. Фюрті (Німеччина) і м. Чернівцях, що пов’язано із бюрократичними затримками у вирішенні питань спорудження чернівецького театру].

Одночасно засновники Бюро брали участь в експериментах, випробуваннях, формуванні нової нормативної і технічної бази будівництва. У поєднанні з ретельністю і вправністю віденських архітекторів це сприяло популярності Бюро, дозволяло вигравати численні архітектурні конкурси, отримувати нові замовлення, особливо в містах, де вони раніше зуміли себе проявити. Так, у м. Карлових Варах (тепер Чехія), крім театру, звели двадцять різних будівель і споруд, зокрема «Імператорську» водолікарню (1895), чавунну садову галерею (1900) та найбільші готелі.

Окрім театрально-концертних будівель Бюро запроєктувало і збудувало понад сто багатоквартирних прибуткових будинків у Відні та інших містах Центральної Європи, 60 вілл і палаців, 27 господарських споруд, а також готелі, фабрики, обсерваторії, адміністративні, виставкові, курортні споруди тощо. Бюро визначальним чином вплинуло на формування архітектурного середовища провідних курортних міст Центральної Європи — м. Бадена (Австрія) і м. Карлових Вар.

Сини Ф. Фельнера і Г. Гельмера — Ф. Фельнер «Феррі» (1872–1911; Австрія) та Г. Гельмер молодший (1878–1940; Австрія) — також були архітекторами і працювали в Бюро. 1919 після смерті, послідовно, сина й батька Фельнерів та Г. Гельмера старшого, керівником став Г. Гельмер молодший, однак крах Австро-Угорщини зробив подальшу архітектурну діяльність неможливою і Бюро закрилося.

Основні театральні та концертні будівлі

Театрально-концертні будівлі, створені архітектурним бюро Фельнера і Гельмера, розташовані у містах одинадцяти країн Європи: Австрії, Болгарії, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, України, Хорватії, Чехії, Швейцарії.

Основні будівлі театрів у хронологічній послідовності з тогочасними назвами:

• Народний театр у м. Будапешті (1874–1875; Угорщина, перший спільний проєкт Ф. Фельнера і Г. Гельмера, будівля знесена 1965);
• Міський театр у м. Аугсбурзі (1876–1877; Німеччина);
• Німецький міський театр у м. Брно (1881–1882; Чехія);
• Міський театр у м. Ліберцю (1881–1883; Чехія);
• Міський театр у м. Сегеді (1882–1883; Угорщина);
• Міський театр у м. Рієці (1883–1885; тепер Хорватія);
• Міський театр у м. Карлових Варах (1884–1886);
• Одеського національного академічного театру опери і балету будівля (1884–1887; Україна);
• Міський театр у м. Братиславі (1885–1886; тепер Словаччина);
• Новий німецький театр у м. Празі (1886–1887; Чехія);
• Концертна і бальна зала «Ронахер» у м. Відні (1887–1888);
• Німецький народний театр у м. Відні (1888–1889);
• Міський театр у м. Цюриху (1890–1891; Швейцарія);
• театр вар’єте «Унтер ден Лінден» у м. Берліні (1891–1892);
• Міський театр у м. Зальцбурзі (1892–1893; Австрія);
• Концертна зала у м. Цюриху (1893–1895);
• Королівський придворний театр у м. Вісбадені (1894; Німеччина);
• Концертна зала «Орфеум» у м. Будапешті (1894);
• Хорватський національний театр у м. Загребі (1894–1895, проєкт 1881; тепер Хорватія);
• Національний театр «Васіле Александрі» в м. Яссах (1894–1896; Румунія);
• Театр музичної комедії у м. Будапешті (1895–1896);
• Міський театр у м. Кечкеметі (1895–1896; Угорщина);
• Концертна зала у м. Равенсбурзі (1896–1897; Німеччина);
• Театр цісаря Франца Йосифа у м. Берндорфі (1898; Австрія);
• Міський театр у м. Граці (1898–1899; Австрія);
• Міський театр у м. Ораді (1899–1900; Румунія);
• Новий німецький театр у м. Гамбурзі (1899–1901; Німеччина);
• Міський театр у м. Фюрті (1901–1902, проєкт 1900);
• Німецький міський театр у м. Торуні (1903–1904; Польща);
• Міський театр м. Чернівцях (1904–1905, проєкт 1900);
• Придворний театр у м. Дармштадті (1904–1905; Німеччина);
• Національний театр у м. Клуж-Напока (1904–1906; Румунія);
• Національний театр у м. Софії (1904–1906; Болгарія);
• Народний руський (український) театр у м. Львові (1905, не реалізовано);
• Міський театр у м. Яблонець-над-Нисою (1906–1907; Чехія);
• Міський театр у м. Гісені (1906–1907; Німеччина);
• Міський театр у м. Млада-Болеславі (1906–1909; Чехія);
• Міський театр у м. Бадені (1908–1909; Австрія);
• Міський театр імені цісаря Франца Йосифа у м. Клагенфурт-ам-Вертерзеє (1908–1910; Австрія);
• Німецький театр у м. Щецині (1909–1910; Польща);
• Концертна зала у м. Відні (1911–1913).

Характеристика

Проєкти Бюро відмічені раціональністю функціональних, конструктивних, технічних вирішень, високим художнім рівнем, ощадливістю з дотриманням договірної кошторисної вартості проєктування і спорудження будівель за умов забезпечення якості та уміння організувати будівництво у найкоротші терміни. Більшість об’єктів збудовано не більше ніж за два роки, й тільки в окремих випадках термін будівництва сягнув трьох років (Будівля театру опери і балету в Одесі). Будівлю міського театру в Чернівцях збудовано за 14 місяців.

Стилістично архітектурна продукція Бюро є прикладом «творчості на переломі» під час переходу європейської архітектури від історизму до сецесії. Якщо ранні театри мали стильові риси необароко, неоренесансу у французькому та італійському варіантах і навіть рококо (театр вар’єте «Унтер ден Лінден» у м. Берліні), то після 1900 у проєктах і зведених будівлях все більше проявляються риси сецесії. Етапними є театри у містах Фюрті й Чернівцях. Театри, збудовані після 1906, наприкінці творчого шляху архітекторів, позначено цілісною і послідовно проведеною стилістикою сецесії [театри в містах Гісен (Німеччина), Клагенфурт-ам-Вертерзеє (Австрія)].

Діяльність в Україні

Будівля театру опери і балету в м. Одесі належить до найдосконаліших театральних споруд Європи (стоїть в одному ряду із будівлею театру Гранд-опера в Парижі, віденським Бургтеатром, Земперівською оперою у м. Дрездені) і є вершиною творчого успіху Бюро архітектурного Фельнера і Гельмера. Будівля міського театру в м. Чернівцях знаменує стилістичний поворот у театральній архітектурі від історизму до сецесії, до більш раціональних функціонально-просторових вирішень і є найхарактернішою для пізнього етапу творчості обох архітекторів. Чимало новаторських ідей містив проєкт Народного руського (українського) театру у м. Львові (1905, не реалізовано). Відомим витвором Бюро у м. Львові є Шляхетське казино (1898, тепер Будинок учених).

Шляхетське казино у м. Львові Проєкт Народного руського (українського) театру в м. Львові (не реалізовано) Театр музичної комедії у м. Будапешті Багатоквартирний прибутковий будинок на вулиці Рінгштрасе у м. Відні

Значення

Бюро архітектурне Фельнера і Гельмера — найвідоміша архітектурно-будівельна фірма Австро-Угорщини останньої чверті 19 — початку 20 ст., а її засновники є знаковими постатями у тогочасній європейській архітектурі. Їхня творчість знаменує переломні моменти, пов’язані зі зростанням суспільної ролі театрів і театрального мистецтва, з новаторськими пошуками у цій сфері. Більшість їхніх театрів успішно функціонують дотепер.

Література

1. Барановский Г. Архитектурная энциклопедия второй половины ХIХ века : в 7 т. Санкт-Петербург : Издание редакции журнала «Строитель», 1903. Т. 3: Выставки, зрелища, спорт. 502 с.
2. Вечерський В. Українські театральні будівлі віденських архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера: історико-архітектурний контекст // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. 2008. Вип. 4. С. 51–92.
3. Sell M. The Theatres and Concert Halls of Fellner & Helmer. Cambridge : Entertainment Technology Press, 2014. 244 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бюро архітектурне Фельнера і Гельмера // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бюро архітектурне Фельнера і Гельмера (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.01.2024