Брестська фортеця

План фортеці (на місці знищеного пізньосередньовічного і ранньомодерного міста Бреста) і Кобринський форштадт. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : Видавництво «АртЕк», 2007. С. 158
Генеральний план середини 19 ст. Джерело ілюстрації: Російський державний військово-історичний архів. Ф. 349. Оп. 4. Спр. 928
Аерофотознімок, 1942
Холмська брама

Бре́стська форте́ця, Берестейська фортеця (білоруськ. Брэсцкая крэпасць, Берасьцейская крэпасьць) — архітектурна та історична пам’ятка в м. Бресті, Білорусь.

Загальні відомості

Залишки фортеці, загальною площею 400 га (4 кв. км), розташовані на західній околиці теперішнього м. Бреста на кордоні Білорусі з Польщею в місцевості, де р. Мухавець двома річищами впадає в р. Західний Буг, утворюючи острів. Це пам’ятка, меморіальний комплекс і музей. Складається з цитаделі на острові та трьох укріплень: Волинського з півдня, Тереспільського із заходу, Кобринського — з півночі та сходу. Вони прикривали підступи до цитаделі.

Історична довідка

На місці Брестської фортеці з початку 11 ст. існувало м. Берестя, уперше згадане в «Повісті минулих літ» 1019. У 1390 місто отримало Магдебурзьке право. Воно було другим за значенням у Великому князівстві Литовському після м. Вільнюса. З 1566 — центр воєводства Речі Посполитої. Тут укладено Берестейську церковну унію 1596. Після Третього поділу Польщі 1795 місто опинилося у складі Російської імперії та було перейменоване на Брест-Литовськ. Воно набуло стратегічного значення, оскільки неподалік сходилися кордони трьох держав: Російської, Австрійської імперій та Пруссії. Після придушення Польського повстання 1830–1831 ухвалено перетворити Берестя на наймогутнішу фортецю на західному кордоні Російської імперії.

За проектом 1830 військового інженера К. Оппермана (1765–1831; Німеччина — Росія) 1833 розпочалося будівництво земляних укріплень нової фортеці. Для цього виселили місцеве населення та знищили середньовічне й ранньомодерне місто з усіма його мурованими й дерев’яними спорудами. Було розібрано муровані архітектурні комплекси католицьких монастирів з костелами: бернардинців, августинців, домініканців, бернардинок, бригіток, тринітаріїв; колегіум і костел єзуїтів; греко-католицький (василіянський) та православний монастирі; Миколаївську церкву (місце укладання Берестейської церковної унії 1596); дві синагоги, кілька церков. 1834 за 1 300 м на північний схід від гласиса запроектованої фортеці був розпланований так званий Кобринський форштадт з регулярною мережею вулиць. Це теперішнє м. Брест.

Перший закладний камінь у підвалини мурованих споруд фортеці заклав 01.06.1836 генерал-фельдмаршал І. Паскевич (1782–1856; Україна — Росія). Він же здійснював загальне керівництво будівництвом фортеці, яка після завершення та підняття фортечного штандарту 26.04.1842 стала фортецею першого класу. Цитадель на острові по периметру оточувала двоповерхова на підвалах-казематах оборонна казарма 1 800 м завдовжки, розрахована на 12 000 вояків. Товщина її стін сягала 2 м. Периметр головної фортечної лінії з валами (див. Вал оборонний), ровами, бастіонами, равелінами й капонірами становив 6,4 км. Фортеця мала 8 брам. У ній з 1842 розмістили Брестський кадетський корпус. Фортецю 7 разів відвідував імператор Микола І. Її модернізували 1864–1888 за проектом Е. Тотлебена (1818–1884; Росія), оточивши кільцем фортів (окремих оборонних споруд). 1870–1876 в цитаделі збудовано Миколаївську гарнізонну церкву за проектом архітектора Д. Грімма (1823–1898; Росія). 1886 фортецю відвідав імператор Олександр ІІІ разом із німецьким кронпринцем, майбутнім імператором Вільгельмом ІІ. 1912 затверджено генеральний план розвитку Брест-Литовської фортеці, згідно з яким 1913 розпочато будівництво нових фортів та інших оборонних позицій довкола, але роботи не завершено у зв’язку з початком Першої світової війни. 13.08.1915 фортецю без бою здали німцям. 03.03.1918 в Білому палаці (будинок офіцерського зібрання) цитаделі підписано Брест-Литовський мирний договір 1918.

Наприкінці 1918 фортецю захопила Польща. Під час радянсько-польської війни 1919–1920 тут був табір для радянських полонених. 1921–1939 фортецю використовували як казарми, військові склади та в’язницю. У в’язниці для особливо небезпечних злочинців (зокрема й політичних), яка містилася в Кобринському укріпленні, 1938–1939 утримували С. Бандеру. 1955 руїни в’язниці висаджено в повітря.

Після початку Другої світової війни у фортеці 07.09.1939 перебував генеральний штаб польської армії на чолі з головнокомандувачем, маршалом Е. Ридз-Смігли та міністр закордонних справ Ю. Бек (1894–1944; Польща — Румунія). Польський гарнізон під командуванням генерала К. Плісовського (1890–1940; Україна — Польща) 14–17.09.1939 обороняв фортецю під час наступу німецької танкової дивізії генерала Г. Гудеріана. Захоплені німцями Брест і фортецю згідно з Пактом Молотова-Ріббентропа 1939 22.09.1939 передали СРСР. Тоді з цієї нагоди в м. Бресті відбувся спільний парад Вермахту й Червоної армії. З початком німецько-радянської війни захисники Брестської фортеці чинили опір Вермахту протягом 22–30.06.1941. 24.08.1941 Брестську фортецю відвідали А. Гітлер і Б. Муссоліні.

У повоєнний час більшість споруд цитаделі розібрано на будівельний матеріал. 1956 у цитаделі відкрили кімнату-музей, який згодом перетворився на музей оборони Брестської фортеці. 1965 Брестській фортеці присвоєно звання фортеця-герой. 1967–1971 створено меморіальний комплекс «Брестська фортеця-герой», на території якого тоді ж поховано 823 загиблих, чиї тіла знайшли під час виконання робіт (імена 622 невідомі). Авторами меморіалу є скульптори О. Кибальников (1912–1987; Росія) та ін., архітектори В. Король (1912–1980; Білорусь) та інші.

Характеристика

Меморіальний комплекс розташований на території цитаделі та Кобринського укріплення. Збереглися земляні вали й руїни мурованих з цегли фортечних споруд, зокрема казарми з казематами, інженерного управління, Білого палацу. З 8 фортечних брам збереглося 5. Гарнізонна церква, яку 1920 перебудували на костел, 1939 — на гарнізонний клуб, сьогодні відбудована як Миколаївський православний храм. Фортечні споруди 19 ст. вирішені в стилістиці романтизму (казарма з казематами, Холмська й Тереспольська брами) та напряму історизму, який називається російсько-візантійським стилем (Миколаївська церква). Велика кількість оборонних споруд 19 ст. розосереджена на порослій деревами й чагарниками території площею 4 кв. км, значна частина якої не впорядкована та не має необхідної інфраструктури для обслуговування туристів та ескурсантів. Меморіальний комплекс, створений 1967–1971, складається з головного входу у формі п’ятикутної зірки; велетенських, немасштабних стосовно архітектурного середовища скульптур «Спрага» і «Захисник фортеці»; мілітаристського обеліска у формі 100-метрового багнета, спрямованого в небо.

Значення

Брестська фортеця є військово-історичною пам’яткою Східної Європи. Це матеріальне втілення колективної пам’яті про переломні моменти в історії Європи 19–20 ст. Від початку 1960-х героїчна оборона Брестської фортеці 1941 була одним із основних сюжетів радянського наративу про Велику Вітчизняну війну 1941–1945.

Література

  1. Памятники искусства Советского Союза. Белоруссия, Литва, Латвия, Эстония. Москва : Искусство, 1986. С. 362.
  2. Якимович Ю. Зодчество Белоруссии XVI — середины XVII в. Минск : Навука і тэхніка, 1991. С. 42–49.
  3. Страчаная спадчына. Мінск : Полымя, 1998. С. 116–127; 297–301.
  4. Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : Видавництво «АртЕк», 2007. С. 158.
  5. Суворов А. Брестская крепость. Война и мир. 2-е изд. Брест : Полиграфика, 2012. 255 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Брестська фортеця // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брестська фортеця (дата звернення: 19.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ