Гласис

Гласи́с, гласіс, глазис (фр. glacis від лат. glatia — спад, схил) — багатозначний термін.

Гласис у системі бастіонних укріплень

1) В архітектурі — елемент фортифікаційних споруд і комплексів; відкрита похила площина по периметру навколо фортеці із зовнішнього боку фортечного рову. Поширений у земляних фортецях Європи 17–18 ст., України — 18 ст. (див. Київська фортеця). Облаштовували за ровом і прикритим шляхом (широка смуга землі між гласисом і контрескарпом для концентрації оборонців фортеці перед контратакою на військо противника) як широкий земляний насип із пологим ухилом назовні. Призначений для полегшення війську, яке обороняється, артилерійського обстрілу підступів до фортеці та ускладнення її штурму військом противника. Гласис мав бути вільним від споруд, насипів, дерев і чагарників, які могли б слугувати укриттям для противника.

У 19 ст. у багатьох європейських містах непотрібні фортифікації знесли і вздовж колишнього гласиса розпланували вулиці й бульвари, зокрема у містах Відні (Австрія), Кракові (Польща), Ризі (Латвія), Львові (Україна).

Термін «гласис» присутній у назвах вулиць у містах Берліні, Вюрцбурзі, Гамбурзі, Дрездені, Інгольштадті, Кельні, Магдебурзі, Міндені, Фрайбурзі (Німеччина); Граці, Леобені (Австрія); Маастріхті (Нідерланди); Льєжі (Бельгія); Безансоні, Валансьєнні, Нансі (Франція); Брно (Чехія); Женеві, Золотурні (Швейцарія); Гібралтарі.

2) У кораблебудуванні — невисокий захист із броньових плит навколо люків, димових труб, вентиляторів тощо на військових судах.

Література

Тимофієнко В. Гласіс // Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 119.
Дяков С. І., Колос О. Л., Верстівський А. А. та ін. Військові фортифікаційні споруди. Львів : Національна академія сухопутних військ, 2018. 317 с.