Хороми

Хороми часів Давньої Русі

Хороми 17 ст. у Московському царстві

Хоро́ми (від праслов. xormъ — дах, великий будинок) — великий, добротний, розкішний житловий будинок.

В епоху Давньої Русі хороми — це великий житловий будинок заввишки від 1 до 3 поверхів, на підвалі чи підкліті, з ґанком (ґанками), сходами, галереями. Міг бути як дерев'яним, так і мурованим, але з дерев'яним горішнім поверхом. Для житла було призначено дерев'яні горішні поверхи, оскільки мешкати в мурованих будинках тоді було шкідливим для здоров'я через неуникні холод і вогкість. Нижній поверх включав приміщення для зібрань, банкетів, прийняття гостей тощо. Приміщення у підкіті й підвалі мали господарське призначення. Три князівські палаци, залишки яких виявлено й досліджено археологами поблизу Десятинної церкви в Києві, були мурованими одно-, двоповерховими з дерев'яними горішніми поверхами.

У Московському царстві 17 ст. хоромами називали розвинений тип заможного багатофункціонального житла, що включав мальовничо зіставлені разом невеликі, прямокутні в плані різновисокі (1–3 поверхи) будівлі, кожна з яких мала окремий дах. Ці будівлі були дерев'яними та мурованими, з ґанками, сходами, сіньми, переходами й галереями, на підклітах і підвалах. Житловим був горішній поверх — терем зі світлицею. Під ним другою групою приміщень були так звані непокоєві кімнати для банкетів і гостей. Унизу третя група приміщень включала кухні, комори, лазні, кімнати для слуг і охоронців тощо. Такі хороми були вельми мальовничими за рахунок різних матеріалів стін з декором і без нього, вигадливим формам дахів з різноманітним покриттям, застосування шатрів і бочок тощо. Найвідоміший приклад — царські хороми у с. Коломенському (тепер у складі м. Москви, РФ; не збережено).

Тепер хороми є дещо іронічною назвою розкішного житла (квартири, особняка, вілли, котеджа тощо).

На Гуцульщині хоромці є діалектною назвою приміщення перед входом у будинок або сіней.

Додатково

У «Літописі Руському» зазначено, що кияни початку 11 ст. свої житлові будинки називали хоромами. Кепкуючи з новгородського війська, яке князь Ярослав І Мудрий привів для завоювання Києва, вони кричали новгородцям: «А ви, плотници сущи! Пошто пришли с хромцем сим? А приставим ви рубити нам хороми!» («А ви, теслі! Навіщо прийшли з цим кульгавим? От примусимо вас будувати нам хороми!»).

Цитата

Московити другої половини 17 — першої третини 18 ст. називали добротні житлові будинки в українських містах «хоромами» і не приховували свого захвату щодо них. Так прочанин до Святої землі московський священник Іоанн Лук’янов (старець Леонтій; середина 17 ст. — початок 18 ст.; тепер РФ) захоплено описав будівлі й споруди м. Глухова 1701 і зробив висновок про українців та майбутню гетьманську столицю: «зело лихоманы хохлы затейливы к хоромному строению; в малороссийских городах другова вряд такова города сыскать; лучше Киева строением и житием.» («дуже лихомани хохли вигадливі щодо хоромного будівництва; у малоросійських містах навряд чи знайдеш ще таке; краще, ніж Київ — і будовами, і трибом життя.»
(Цит. за: Отрывки из путевых записок старца Леонтия (1700 г.) // Черниговский листок. 1862. 29 апреля. № 4. Переклад Вечерського В. В.)

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 301.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 440–441.